«Сьогодні на маршруті приміського поїзду Покровськ – Лозова в салоні електропоїзду було 8 пасажирів». «Сьогодні в електричці Лозова – Покровськ у вагонах електропоїзду від Павлограда до Покровська їхали 1 пасажир і 4 залізничники». Скільки було, і скільки ще буде таких повідомлень у соцмережах? Чому і без того збиткове приміське пасажирське сполучення експлуатують в умовах наднизького пасажиропотоку?
Приміський електропоїзд Покровськ – Лозова – Слов’янськ відправляється від станції Покровськ о 7:20 і прямує через Павлоград. На зворотному рейсі, який є дзеркальним відображенням попереднього, поїзд прибуває на станцію Покровськ о 19:36. Початковим пунктом прямування поїзду є станція в Донецькій області, ладі поїзд йде у Дніпропетровську область, Харківську область, і кінцевий пункт – знову на території Донецької області. Про «поїзд трьох областей» уже були попередні публікації.
Електричка – не єдиний сумний приклад
Для того, щоби зрозуміти, чому в ньому так мало пасажирів, слід розпочати з далекого 2018 року, - саме тоді наприкінці грудня на новорічно-різдвяні канікули було призначено курсування швидкого поїзду № 205/206 Покровськ – Харків. Склад поїзду – вагони від нічного швидкого поїзду № 135/136 «Маяк» Київ – Покровськ. Близько о 9-й годині ранку поїзд відправлявся з Покровська на Харків, і десь о 9-й годині вечора – прибував у Покровськ під рейс на Київ. Поїзд прямував через Павлоград, Лозову.
Перш ніж призначати поїзд, слід замислитися над таким питанням: а для кого ми призначаємо поїзд із таким розкладом у такому сполученні? Напрям Покровськ – Павлоград – тихохідний, із перманентними закругленнями траси колії в плані. Хоча й електрифікований, але одноколійний, - тобто, із обмеженою пропускною здатністю. Стовідсотково, пасажирський і приміський поїзди, пущені таким напрямом, будуть вибивати з графіку вантажні поїзди, чим будуть тільки збільшувати непрямі збитки від такого пасажирського сполучення. Ще до призначення даного поїзду, коли довелося продивитися розклад поїздів на 2018-2019 роки, Ваш покірний слуга розкритикував маршрут прямування даного поїзду, назвавши його недопоїздом, - неповноцінним поїздом.
Причина проста: поїзд йде обхідними маршрутом і перестоює по Павлограду (який, на відміну від Добропільщини, і без того поїзду мав задовільне залізничне пасажирське сполучення з Харковом), оскільки прямий маршрут частково (від Покровська до станції Дубове) тепловозний, і частково закритий для руху поїздів (від Легендарної до Дубового) через незадовільний стан верхньої технічної будови колії. Крім того, з Покровська поїзд відправлявся у незручний час і для студентів (не під’їхати ані на пари, ані на вечір в гуртожиток), і для клієнтів ринків Харкова (о 14-й годині, коли поїзд прибував до Харкова, багато ринків уже закриваються).
У зв’язку із цим, а також із:
наявністю поряд із залізницею Покровськ – Павлоград жвавої автотраси із безліччю автобусів у зручний час для пасажирів і безпосередньо із сіл і селищ (багато населених пунктів знаходяться на значній відстані від залізниці і потребують підвозу до поїздів та електричок) і
рухом поїзду Покровськ – Харків – Покровськ практично вслід згаданої вище електрички Покровськ – Лозова – Слов’янськ в обох напрямках, -
Ваш покірний слуга робив висновок, що із пасажиропотоком у даного поїзду будуть великі проблеми. Я – поганий пророк, але тодішній прогноз виявився напрочуд точним. Щоправда, попит на поїзд був стабільний, але слабкий. Спочатку його призначили двічі на тиждень на постійній основі, потім – тричі, п’ять разів на тиждень, і врешті-решт – у щоденному сполученні. Але збільшення періодичності курсування не додало пасажирів у вагонах. Не думаю, що наявність цього поїзду збільшувала кількість пасажирів у вагонах електрички, про яку мова пішла із самого початку.
Влітку 2019 року даний швидкий поїзд скасували, а рухомий склад Київського нічного поїзду стали використовувати на маршруті Покровськ – Новоолексіївка. Останній також не став користуватися популярністю у пасажирів, і його із щоденного курсування перевели на курсування через день (чому саме так, а не по днях тижня – не знаю). Восени поїзд № 205/206 Покровськ – Харків повернули у сполучення, але не щоденне – по 2-3 рази на тиждень. В врешті-решт, у березні 2020 року, коли оголосили повний нокдаун у зв’язку із корона вірусною хворобою, цей поїзд благополучно скасували, - на цей раз, як виявилося, назавжди.
«Повернемося до наших баранів»
Проаналізуємо маршрут прямування і розклад електрички Покровськ – Лозова – Слов’янськ задля виявлення сильних і слабких сторін даного пасажирського сполучення, а також загроз існуванню останнього.
Ви вже знаєте, що Ваш покірний слуга півцарства віддав би за реанімацію пасажирського сполучення Покровськ – Легендарна – Дубове (як і Покровськ – Роя) та його залучення до пасажирських перевезень з Покровська на Харків і Слов’янськ, але давайте виходити не від наших «хотілок», а з реалій сьогодення. На Легендарну і Рою зараз можна налагодити пасажирський рух із використанням причіпних вагонів до поїзду № 135/136 Київ - Авдіївка, і цим створити безпересадочні сполучення Легендарна – Добропілля – Київ та Роя – Курахівка – Київ. Як в поїзді Київ – Одеса є безпересадочний вагон на Березине, як у поїзді Київ – Вінниця є безпересадочний вагон на Гайворон тощо (див. замітку «За одеськими лекалами»). Можливо, надалі будуть більш сприятливі умови для розвитку на цьому напрямі пасажирських сполучень, але зараз – або так, або… краще вже ніяк.
Почнемо із перспектив. Маршрут приміського електропоїзду Покровськ – Павлоград – Лозова є перспективним у плані зв’язку «західних воріт Донбасу» із Харковом, Полтавою, Києвом та іншими містами України. Почнемо зі столиці. Із використанням приміського поїзду Покровськ – Лозова – Слов’янськ ми маємо найшвидший маршрут прямування до Києва із пересадками по Лозовій, Полтаві, Гребінці. На дорогу до столиці піде рівно доба, і пересадки будуть не зовсім тривалими (в межах 2 годин). Десь у 1,5 рази дешевше, ніж у плацкартному вагоні поїзду № 135/136, але із урахуванням того, що Дніпро іноді робить Покровську нехорошу річ, - розкупає квитки на цей поїзд, і в день відправлення не завжди можна придбати квиток, електричка – не найгірший варіант. Аналогічно із Полтавою, - відносно швидкий і надійний зв’язок.
Щодо Харкова – тут виникає проблема у вигляді більш ніж 4-годинної пересадки по Лозовій. Ми виїздимо о 7-й ранку із Покровська, і прибуваємо до Харкова о 7-й вечора. Півдоби в дорозі між Покровськом і Харковом – це вже занадто! Автобус йде 5-6 годин, і тому електричками в ідеалі було би їхати між цими пунктами десь годин із 7. Так, по Харкову є безліч цікавих пересадок на електрички у приміській зоні міста, але чотиригодинне очікування по транзитній Лозовій зробить цю поїздку незабутньою!
Не все так райдужно і зі Слов’янськом, куди вказана електричка прибуває о 15:34. Можна пересісти на електрички до Фенольної (яку в соцмережах усе пориваються називати Нью-Йорком), Курдюмвіки (на Бахмут в об’їзд через Лиман), Святогірська. А от на Ізюм – ночуйте по Слов’янську або (ще криповіше) Лиману. А на Попасну і Сватове – ночуйте по Сіверську. У північно-східному напрямі від Покровська краще рухатися комбіновано, - до станцій Костянтинівка або Краматорськ – автобусом, а далі – поїздами й електричками. Однак можуть виникнути проблеми із придбанням квитків у день відправлення (іноді трапляються термінові виїзди), - особливо це критично для проміжних тарифних зупинок автобусів.
Див. також дану замітку.
Отже, для того, щоби електричкою Покровськ – Лозова – Слов’янськ було зручно користуватися, треба частково змінити її розклад, - і не тільки її. А це – кипа проблем із узгодженням поїздів по станціях нашої прекрасної країни.
Але для збільшення пасажиропотоку слід орієнтуватися в першу чергу на трудові та соціальні міграції великих і середніх міст. Із цих міркувань невідомо, кого саме електричка везе о 7-й ранку з Покровська в Павлоград – Лозову, а в 7-й вечора – з Павлограда в Покровськ? Якщо студентам і клієнтам ринку до Харкова нею їхати незручно через тривалу пересадку та незручний час прибуття, а до Слов’янська – через тривалий час знаходження у вагоні на (умовно) дерев’яній лаві…
Але найбільша для нашого сполучення проблема криється не в узгодженості чи неузгодженості поїздів та електричок, а у фактичній неузгодженості автобусів із електричками. Приклад: автобус Олександрівка – Покровськ прибуває до залізничного вокзалу в Покровську о 7:15, - за 5 хвилин до відправлення електрички на Лозову. Найменше запізнення автобуса (що не рідкість) чи наявність серед пасажирів хворого на ноги – і пересадка не відбудеться. Приклад № 2: по прибутті електрички Лозова – Покровськ – Авдіївка на станцію Покровськ немає автобусів ані на Селидове, ані на сусіднє містечко Родинське, - не кажучи вже про Добропілля, яке у 30 км від Покровська. Скажіть мені, будь ласка, чи зайвими були би пасажири в салоні електропоїзду Покровськ – Лозова – Покровськ із Селидового, Добропілля? Вважаю, що ні, - думаю, що Ви мене підтримаєте в цій частині.
Не маючи узгодження рейсового автотранспорту із залізничним пасажирським транспортом не збережемо ані приміські поїзди, ані автобуси! Підвезення пасажирів автобусами до станцій Слов’янка, Петропавлівка тощо також збільшить їх кількість у вагонах електрички. Але тут ініціатива має бути не за «Укрзалізницею», а за об’єднаними територіальними громадами. Або за виборцями в місцеві ради, - але тільки раз на 5 років…
За рахунок чого тримається приміське пасажирське сполучення Покровськ – Лозова – Слов’янськ, і що йому загрожує? Тримає «на плаву» дану електричку потреба в регулярному засиланні рухомого складу з Лимана в Покровськ під приміське сполучення Авдіївка – Чаплине. Однак засилати рухомий склад можна не щоденно, а 1-2-3 рази на тиждень, - тобто, є реальна перспектива зменшення періодичності курсування електрички Покровськ – Лозова. Це перша загроза, але вона нівелюється потребами у щоденних перевезеннях на дільниці Лозова – Слов’янськ – Самійлівка, де тримається достатньо високий пасажиропотік.
Друга загроза, яка має місце для даного сполучення – прослідування поїздом дільниці Покровськ – Павлоград – Покровськ без зупинок, і навіть – із порожніми вагонами. Тобто, за несприятливого перебігу подій в реальності поїзд може відправлятися з Покровська, але без оголошення, а з урахуванням конструкції рухомого складу – і без пасажирів. Але можливий і проміжний варіант розвитку подій: зупинка електрички лише біля крупних населених пунктів, по станціях, по одній із станцій і т.п. «Протиотрута» – плідна співпраця територіальних громад із «Укрзалізницею» із узгодження із залізничним транспортом і розвитку мережі автобусних маршрутів на місцях.
В мережі з’явилися чутки, що з грудня-місяця нічний швидкий поїзд № 135/136 Авдіївка – Київ переведуть на новий маршрут прямування, - через Павлоград. З урахуванням одноколійності та тихохідності дільниці Покровськ – Павлоград, цей крок є невиправданим, оскільки він суттєво збільшить час у дорозі між кінцевими зупинками поїзду. Останній може втратити статус швидкого поїзду, а «Укрзалізниця» – додаткові прибутки за швидкість. Хоча питання зв’язку Павлограда із Києвом не є висмоктаним з пальця, оскільки Павлоград – місто велике, а безпересадочного залізничного сполучення із Києвом – немає. Плюс, буде непоганий нічний поїзд.
Щодо Покровсько-Павлоградського напрямку, куди більш перспективним тут буде призначення курсування електропоїздів підвищеного комфорту Авдіївка – Харків. Взамін скасованого швидкого поїзду № 205/206 Покровськ – Харків. Тільки дуже прошу призначати поїзди зі зручним для пасажирів розкладом, щоби в ньому не їздив один пасажир на весь поїзд…
Павло Белицький
