В 1963 році, 60 років тому, маршрут прямування робочого (приміського) потягу сполученням Дубове - Мерцалове було подовжено до вузлу залізниць по станції Красноармійське (Покровськ). Таким чином, станція Красноармійське із потужної розв'язки на Донецько-Дніпровському напрямі перетворилася на повноцінний залізничний вузол, адже до означеного вище напряму додався ще один, - Харківський. Для пасажирів Донеччини утворився ще один шлях на Харків - із пересадками по станціях Красноармійське і Дубове.
Пройде якихось 5-6-7 років, і в керівництва Донецької залізниці виникне задум цю гілку зробити двоколійною, електрифікувати, і пустити гілкою Дубове - Красноармійськ усі потяги пасажирського сполучення в напрямі Москва - Кавказ, - в обхід перевантажений вузлів Слов'янськ і Красний Лиман (нині вже не "красний"). Уявіть собі потяги з Красноармійська - Покровська і Новодонецького на Харків кожні півгодини! Втім, через напружені стосунки керівництва Донецької залізниці із міністерством шляхів сполучення перше зміниться, і гілка Дубове - Красноармійське так і залишиться периферійною гілкою.
Треба відмітити, що пасажирські потяги в Харківському напрямі з Красноармійська - Покровська все ж відправлялися. Вперше це було влітку в 1989 році, коли через день (іноді й частіше) ходили потяги з Чорноморського узбережжя Кавказу - аж до Ленінграда (СПб.). Вдруге - в 2019-2020 роках, коли курсував потяг Покровськ - Харків (спочатку - за вказівкою, потім по днях тижня, щоденно, знову по днях тижня, аж допоки маршрут не "здох" завдяки локдауну через короновірусну хворобу). Однак ці потяги курсували не Дубівською гілкою: перші йшли через Чаплине, Синельникове, другі - через Миколаївку-Донецьку, Павлоград. Дубівською гілкою в 1979 році 13 разів пройшов поштово-багажний потяг Горлівка - Москва, який імовірно використовувався для військових і мобілізаційних потреб.
Зараз залізнична гілка Дубове - Покровськ знаходиться у занедбаному стані, а її дільниця Дубове - Легендарна закрита для руху потягів. Однією з причин закриття є аварійний стан колії, оскільки остання капітально не ремонтувалася з моменту її відкриття в 1960 році. Багато хто звинуватить в тому, що сталося, тодішнє керівництво Донецької залізниці, яке не змогло зробити гілку корисною для України. І були два начальника Донецької залізниці, і один з них в 2007 році перевів приміські потяги Красноармійськ - Дубове в категорію господарських із можливістю проїзду пасажирів, але щоби в зручний момент їх скасувати без зайвого галасу, і другий з них (нині покійний) зробив це в 2009 році...
Із закриттям залізниці Дубове - Покровськ для наскрізного руху потягів, фактичним її перетворенням на під'їзну колію Покровськ - Добропілля - Легендарна, колись вузол по станції Покровськ перетворився навіть не в залізничну розв'язку, якою був до відкриття Дубівської гілки. Із війною, що розпочалася в 2014 році, Красноармійськ- Покровськ став логістичним тупиком. Без відновлення повноцінної роботи залізничного напряму Покровськ - Дубове сумнівною буде надійність роботи Покровського вузлу в умовах повномасштабної війни з Росією...
Але пропоную подивитися на проблему Дубівської гілки під дещо іншим кутом. Звісно ж, дуже поганим є те, що за 30 з гаком років незалежності та майже 10 років війни Донецька залізниця не відремонтувала капітально цей напрям, прикриваючись першочерговістю ремонтів вантажних і вантажопасажирських напрямів. Але чому Донецька залізниця не ремонтувала капітально цей напрям за 30 з гаком років радянщини, коли тих дурацьких обмежень не існувало? Ну, - якщо, за свідченнями декотрих, тоді було все клас, - чому тоді до гілки був такий самий споживацький підхід? Хоча б дерев'яні шпали на залізобетонні можна було замінити...
Як на мене, застосовувати до всього виключно економічний критерій, який зараз є кльовою відмазкою залізничного керівництва і держави від відновлення Дубівської гілки, є грубою помилкою. Не всі об'єкти, які не несуть миттєвої прямої вигоди у вигляді "зелених" (я зараз про валюту, а не прихильників шостого), треба закривати. А якщо не так, то нам терміново закрити дитсадки, школи, музеї, громадські та наглядові ради разом із органами влади і місцевого самоврядування, і багато чого іншого. Тільки дехто Франклін Делано Рузвельт сказав: "Не може виграти війну нація, яка опікується виключно власними гаманцями".
