top of page

"Україна-30. Інфраструктура": утопія чи реальність?


Заступник міністра фінансів О.Кава під час Всеукраїнського форуму "Україна-30. Інфраструктура" наголосив на низці проектів розвитку інфраструктури "Укрзалізниці", зокрема - електрифікації та будівництві нових ділянк колії у різних регіонах України, в тому числі - на Донбасі:


Дільниця Мерцалове - Легендарна, 2011 рік


Європейський інвестиційний банк пообіцяв профінансувати електрифікацію колії Сіверськ - Лисичанськ. Даний напрям передбачається використовувати для обслуговування міської агломерації Сєвєродонецьк - Рубіжне - Лисичанськ, "близьке передмістя" Кремінну і Попасну, які знаходяться на підконтрольній уряду України території. Крім того, після подій 2014 року Сєвєродонецьк є тимчасовим адміністративним центром Луганської області.


Напередодні Президент України озвучив наміри на будівництво нового аеропорту для Донецької та Луганської областей на їх адміністративній межі (див. тут), і проміжок Сіверськ - Лисичанськ і район на північ від нього стосовно даного наміру має досить зручне географічне розташування, але то вже власні думки Вашого покірного слуги.


Крім того, в рамках проекту "Відновлення Донбасу" ПАТ "Укрзалізниця" шукає фінансування будівництва залізничної гілки Роя - Південнодонбаська протяжністю близько 30 км. Відкриття руху на даному напрямі, згідно із задумом авторів проекту, поєднає міста Покровськ і Маріуполь прямою колією, а також скоротить відстань залізницями між тимчасовим адміністративним центром Донеччини - Краматорськом - і морським портом - Маріуполем - на 200 км.


Існуючі (зелена суцільна) і такі, що треба будувати або відновлювати (червона суцільна) уздовж передбачених залізниць Краматорськ - Лисичанськ і Краматорьск - Маріуполь. Основа карти - тут


Подібні заяви вже досить тривалий час гуляють у кіберпростроі, адже інфраструктура "Укрзалізниці" потребує модернізації вже років з 25-30. Одна із останніх гілок транспортного форуму залізничного клубу також присвячена цій темі. Свого часу Ваш покірний слуга спільно із Сергієм Єфимовим фантазували і створили допис "Лозова - Покровськ - Маріуполь: в порядку дискусії". Усі тези, зазначені в тому дописі, а також у гілці вказаного інтернет-форуму, пролунали у промові пана Кави. Хочеться вірити в краще, а саме - в те, що проект даних заходів в Уряді є, а "Укрзалізниця" - дійсно опікується справами розвитку власної інфраструктури. Однак прямих доказів існування проекту та основних проектних показників даного заходу паном Кавою надано не було.


Власна думка невиліковного скептика: заступник міністра не має опускатися до рівня пересічної людини. Я всіма руками "ЗА" ці нововведення, і буду їх усіляко підтримувати, якщо побачу реальні позитивні зрушення по справі. Однак, а чи є підстави такого бурхливого розвитку інфраструктури прифронтового регіону? Такі враження, що школяр поюзав по Інтернет, знайшов відповідні "вологі фантазії" користувачів, і зробив презентацію для досить серйозного заходу. Давайте розберемо основні недоліки пропозицій заступника міністра, які лежать не поверхні, і не потребують спеціальних знань в галузі транспортної логістики і залізничної справи.


По-перше, напевне, пан Кава не знає, що дільниця колії Сіверськ - Лисичанськ не існує. Точніше, один із її перегонів, який донещодавна був фактично під'їзною колією, - Новозолотарівка - Білогорівка, - демонтований. То ж однією електрифікацією справа тут не обмежуватиметься. Крім того, профіль колії на напрямі Сіверськ - Новозолотарівка - Білогорівка - Чорноморка - Переїзна, який обраний для електрифікації, вважається складним, що не дасть можливості розвинути великі швидкості потягів, обмежуватиме величину причіпної частини потягу тощо, - навіть можуть заборонити із цих міркувань пасажирське сполучення!


По-друге, електрифікувати залізницю лише по Лисичанську, не задіюючи Рубіжне, Попасну, Кремінну, - це відсікати пасажирів цих міст від залізниці та, наприклад, електрички Лисичанськ - Харків або швидкого потягу Лисичанськ - Київ (або Хмельницький). Вони можуть поїхати до Харкова автобусом, а автобус - це конкурент залізниці.


По-третє, пан Кава не сказав, яким чином пасажир з Краматорська потрапить до станції Роя у вагоні потягу. Тут можливі два варіанти. Перший: рух через Фенольну, Новобахмутівку, Покровськ. Перевага: від Краматорська (і навіть від Лисичанська!) буде електрифікована колія, і можна буде зробити зручний маршрут Краматорськ - Маріуполь приміськими і (або) регіональними поїздами із пересадкою по Покровську (Краматорськ - Покровськ - електричка, Покровськ - Маріуполь - дизель). Недолік: потрібно буде побудувати зв'язку Фенольна - Новобахмутівка, а подовжній профіль там складний (міркування з цього приводу - див. вище).


Другий: рух через Дубове, Покровськ. Перевага: колія в тому напрямі існує, хоча місцями - формально. Мова йде про дільницю Дубове - Легендарна, яка з 2017 року закрита для руху поїздів. І ми плавно переходимо до недоліків: треба відновлювати понад 30 км колії на вказаному перегоні (нижня будова там вціліла, але рейкошпальну решітку треба буде міняти 100-відсотково, - із глибоким очищенням або заміною баласту), і майже на всій протяжності хід буде дизельним. Оскільки пан Кава не говорив про будівництво залізниці між Фенольною і Новобахмутівкою, роблю висновок, що він мав на увазі другий варіант із перелічених вище.


Дільницю Дубове - Легендарна - Мерцалове на даному напрямі, начебто, хочуть використати для упровадження проекту приватної тяги. Якщо припустити, що під приватну тягу (було б бажання!) можуть віддати не лише аварійну ділянку, але й проектоване плече Дубове - Покровськ - Південнодонбаська, то якесь раціонельне зерно тут, напевне, може бути. Крім того, розбудова перегону Дубове - Легендарна реанімує "Рудниково-Лозівську залізницю" і знову відкриє залізничний напрям, - Покровськ - Лозова - Харків (або Полтава - Київ). На власне глибоке переконання, залізниця Покровськ - Дубове має функціонувати задля надійності функціонування вузлу по станції Покровськ, забезпечення оперативного тилу і вирішення за рахунок розвитку залізничного сполучення питання національної єдності.


По-четверте, дільниця Покровськ - Роя є не лише дизельною, але й не магістральною, одноколійною, - більш-менш схожею на під'їзну колію. Крім того, там багато заокруглень. Це істотно знижуватиме швидкість поїздів і пропускну здатність залізниці на цьому напрямі. Чи підійдуть такі умови під майже магістральний хід Маріуполь - Лозова - Лисичанськ? Чи не "з'їсть" така мала швидкість прослідування цієї дільниці усі переваги від скорочення відстані між адмінцентром і портом на проектованому ході?


По-п'яте, дільниця Роя - Південнодонбаська протяжністю близько 30 км, яку за висловленням пана Кави слід побудувати з нуля, насправді є дільницею від станції Роя до району шахти "Південнодонбаська" (№ 1 чи № 3?) або до вуглезбірної станції Водяна, що знаходиться на під'їзній колії від станції Південнодонбаська до шахт "Південнодонбаська" № 1 і № 3. Але не це головне. Вочевидь, оскільки від Рої до Південнодонбаської - далеко не 30 км, передбачається використання вказаної вище під'їзної колії. Так, її доведеться оздоровлювати, модернізувати тощо. Це - не дешеве задоволення. Але то не головне. Справа в тому, що ця колія проходить у безпосередній близькості від лінії зіткнення. А це - небезпека обстрілів, необхідність узгодження прослідування кожного поїзду у надурядових і міжнародних структурах тощо. Як казав один герой анекдотів, а воно нам треба? Можна вивести колію не на станцію Південнодонбаська, а на станцію Великоанадоль, - теж із використанням промислової під'їзної колії. Тоді прийдеться з нуля будувати не 30 км, а більше 40 км колії. До речі, який там профіль - інформацію не надавали. І, звісно ж, модернізувати існуючу під'їзну колію...


Повторимося: виходимо із припущення, що цей проект у природі дійсно існує. Насправді, Ваш покірний слуга щиро вдячний панові Каві за те, що він надав своє (або ж колективне) бачення щодо розвитку "Укрзалізниці", і в цьому баченні є місце "Рудниково-Лозівській залізниці" (Дубове - Покровськ - Роя). Але ж аргументи заступника міністра, все ж таки, мають відрізнятися від міркувань пересічного громадянина, який часто не вдається в подробиці і не може знайти потрібну інформацію, оскільки не знає, де саме шукати відповідь на своє питання. Ми зараз говоримо про план, який розроблявся у високих кабінетах, і який представлений високим чиновником. Чи не занадто він утопічний? Не лякають складнощі? Можна нівелювати вказані зауваження? Існує відповідь на можливі запитання щодо проекту з боку професіоналів із залізничної справи і транспортної логістики? Тоді... ВПЕРЕД! Давно на часі...


bottom of page