Отже, станом на 00:00 10.02.2022 р. концепція виникнення станції Рутченкове така.
1) Причислення станції Рутченкове до перших роздільних пунктів Костянтинівської залізниці (Костянтинівка - Оленівка), відкритої в 1872 р. (як то зробили автори монументального довідника "Залізничні станції СРСР" у 80-х р.р. і роблять донецькі краєзнавці зараз), не витримує жодної критики. Немає ані жодних згадок про наявність станції на місці сучасної станції Рутченкове на початку 70-х р.р. ХІХ ст., ані прямої потреби в ній у вказаний період. До середини 70-х р.р. ХІХ ст. сполучення дільницею Олександрівка (Донецьк) - Оленівка було схожим на маневрову роботу, яка нині має місце на під'їзних коліях.
2) Станція Рутченкове будувалася в 1874-1875 р.р. як вантажна напівстанція Руднична. Навмисно не пишу, якої саме залізниці (див. нижче). При цьому, будівництву напівстанції Руднична були супутніми два процеси: а) будівництво Рутченківсько-Курахівської залізниці Гірничого і Промислового товариства на півдні Росії, і б) дослідження траси Криворізької залізниці, яка будувалася в 1881-1884 р.р. і була відкрита як казенна Катерининська залізниця, і боротьба за спрямування траси цієї залізниці через Курахівку.
3) В 1873-1874 р.р. "французьке" Гірниче і Промислове товариство на півдні Росії починає будівництво капітальних рудників у Курахівці та на землі поміщиків Рутченко. Вказані рудники передбачалося пов'язати між собою та Костянтинівською залізницею. В 1874-1875 р.р. вказана залізниця будується, колія належить зазначеному товариству і називається Рутченківсько-Курахівською. На колії працюють 2 локомобілі, вантажний парк - 50 вагонів. Протяжність залізниці - 30 верст, з них 24 версти - від Костянтинівської залізниці до Курахівки (із капітальним мостом через річку Вовчу).
4) В 1873 р. починається обговорення проекту Донецької залізниці. Одна із її частин, Західно-Донецька, - і є вищезгаданою Криворізькою залізницею. В 1874 р. її трасу обговорюють на І З'їзді гірничопромисловців півдня Росії. Серед варіантів - лінія від станції Хацепетівка (Вуглегірськ) через станцію Корсунь (Пантелеймонівка) із виходом на залізницю заводу Новоросійського товариства або Курахівську залізницю Гірничого і Промислового товариства на півдні Росії, і далі - на станцію Синельникове.
Тобто, Рутченківсько-Курахівська залізниця в 1874 р., хай і в незавершеному вигляді, але вже існувала. Інженер В.Іславін на початку 1875 р., використовуючи відомості за 1874 р., вказував, що залізниця ця будується і примикатиме по роздільному пункту між Олександрівкою і Михайлівкою (сучасна станція Мандрикине).
5) В 1875 р. з'являються перші прямі згадки про роздільний пункт із назвою Руднична. Затверджені попередні дослідження за проектом Донецької залізниці передбачали проходження траси Західно-Донецької дільниці в напрямі Хацепетівка - Кринична - Руднична - Курахівка - Синельникове. Тобто, уздовж Рутченківсько-Курахівської залізниці. Втім, за ініціативи міністра шляхів сполучення будівництво Західно-Донецької залізниці було відтерміноване в силу низки причин.
В РДІА зберігаються план колій і будівель станції (?) Руднична, а також проекти пасажирської будівлі та житлового будинку на ній, датовані 1875 р. Напівстанція Руднична на момент відкриття формально належала Костянтинівській залізниці, однак будувало її Гірниче і Промислове товариство на півдні Росії. Тобто, а) станція Рутченкове в сучасному Донецьку будувалася "трішечки" за французькі гроші, б) помилка в датуванні виникнення роздільного пункту пов'язана не стільки із "часовими ножицями", які є несуттєвими (порівняно із датуванням виникнення окремих інших станцій), скільки із невірною концепцією її виникнення. Станцію будувало не товариство Костнтинівської залізниці, яке нею потім заволоділо.
6) В 1876 р. Гірниче і Промислове товариство на півдні Росії завершує будівництво Курахівського рудника, і той починає видавати вугілля, однак через кілька місяців закривається через проблеми із видобутком вугілля. Даних про Курахівське родовище, які вказували би на надійність Курахівського родовища, тоді не було, і товариство ризикувало, відкриваючи там потужне підприємство. І врешті-решт прогоріло. Дільниця залізниці від Рудничної до Курахівки консервується.
Однак з 1876 р. починається відправлення вугілля по Рудничній, - ймовірно, за рахунок не лише Курахівського рудника, але й шахт у безпосередній близькості до Рудничної на землі Рутченко. Не пізніше 1879 р. починається пасажирське сполучення по напівстанції Руднична, - тут зупиняється товаро-пасажирський потяг Костянтинівка - Оленівка (в зиму 1877-1878 р.р. зупинки цього потягу по Рудничній ще немає, на літо 1878 і зиму 1878-1879 р.р. розклади руху в мене відсутні).
7) Боротьба за оживлення Курахівської гілки тривала до 1882 р., її Гірниче і Промислове товариство намагалося включити до структури Криворізької залізниці. Втім, в 1881 р. було затверджено остаточну редакцію проекту Криворізької залізниці, яка пройшла в напрямі Ясинувата - Гришине - Синельникове. Після 1882 р. Курахівську дільницю Рутченківсько-Курахівської залізниці було демонтовано, хоча в окремих звітах гілка вказана як існуюча, але закрита. Тобто, напівстанція Руднична надовго залишилася лінійним пунктом.
З 1887 р. Руднична - станція. В 90-х р.р. ХІХ ст. почалася кампанія з відновлення Курахівської гілки, яка супроводжувалася п'ятьма основними проектами розвитку залізничної мережі та завершилася відновленням частини цієї гілки в 1911-1912 р.р. від Рутченкового до Красногорівки, а також відкриттям регулярного сполучення залізницею Рутченкове - Гришине (Покровськ) в 1917 р. Сучасну назву станція Рутченкове отримала в 1904 р. на честь тамтешніх землевласників.
Якось так
Comments