Шановні друзі та читачі блогу! Бездіяльність залізниці із налагодження курсування поїздів пасажирського сполучення (будь-яких, - зовсім не обов'язково вкрай збиткових приміських) Рудниково-Лозівським напрямком призвела до закономірного результата - чергового освоєння даного напрямку "шинокопитним" транспортом. Вкотре, як і 10 років тому, безпересадочним автобусним сполученням пов'язано Покровськ і Лозову. Забезпечено додатковий вихід з міста Покровськ за межі Донеччини. На жаль, не залізничний, адже саме залізничні пасажирські перевезення технічно забезпечують територіальну єдність країни. Але без риби, як-то кажуть...
В соціальній мережі Facebook у стрічці автора - самим же автором знайдено оголошення про відкриття нового автобусного маршруту Покровськ - Лозова - Харків. Візуалізую інформативну частину, що стосується розкладу руху автобусу. Телефон перевізника та особливості придбання квитків - за посиланням на оголошення.
Сильною стороною даного маршруту є те, що автобус відправляється не лише від автостанції, але й від залізничного вокзалу. Тобто, це сприятиме розвитку по Покровську не лише міжміського автобусного сполучення на Новодонецьке, але й залізничного приміського на Дніпро. Десять років тому, коли війни не було, а приміських поїздів у нас було куди більше, Ваш покірний слуга слізно благав владу міста Красноармійськ (Покровськ) про забезпечення заходження автобусів Новодонецького напряму на залізничний вокзал у Красноармійську, і міська влада Красноармійська намагалася мені тоді довести, що це неможливо. Виявляється, можливо.
Новітня історія пасажирського автобусного сполучення Красноармійськ (Покровськ) - Лозова - це історія конкурентної боротьби із залізничним пасажирським сполученням вказаного напряму і перемоги над ним. Ще в радянські часи курсував рейсовий автобус Бердянськ - Лозова, який із розвалом СРСР благополучно вмер. Тоді між Красноармійськом і станцією Дубове, що на залізничному напрямі Лозова - Слов'янськ, курсувало 3 пари приміських поїздів на добу, а з 1993 року - 4 пари на добу. В 1994-1995 роках зазначений вище автобус повертали на короткий час із курсуванням через день, але він чомусь не прижився. Натомість, десь із 1995-1996 року запистили щоденний автобус Донецьк - Лозова, який протримався до 2012 року.
В 1996-1999 роках із пасажирським залізничним сполученням Красноармійськ - Дубове відбулося кілька знакових подій. В "перше велике скасування" приміських поїздів восени 1996 року назавжди вмерла "нічно-ранкова" пара Покровськ - Дубове, інші три - час від часу то скасовували, то призначали. В 1997-1999 роках кілька разів скасовували "вечірньо-нічну" пару поїздів зазначеного сполучення, і під міленіум її вже не було. Дві пари, які залишилися, в 1994 і 1997 роках тимчасово пускали через Добропілля для ремонту дільниці Мерцалове - Легендарна. Хоча, які там могли бути ремонти, зважаючи на стан колії на початку 2000-х, - не зовсім зрозуміло.
Цікавими були ремонти колії в 2001-2002 роках. Наприкінці 2001 року дільницею Дубове - Красноармійськ пройшовся вагон-дефектоскоп, і було встановлено, що понад 80 % полотна від Дубового до Мерцалового знаходиться в незадовільному технічному стані. Збільшився час потягів у дорозі, а коли з останнього вагона спостерігали за рухом. поїзду, було видно як тільопає рейки. Тобто шпали їх майже не тримали. Так ось, ремонти. Їх призначили. Розклад руху змінився. Потяг Дубове - Красноармійськ доходив до Легендарної, де стояв 3,5 години, після чого прямував до станції Мерцалове. До Красноармійська - ніхть. Люди брали таксі, ну а нахіба їхати приміським поїздом, якщо доводиться потім їхати на таксі?
Денна пара поїздів Красноармійськ - Дубове відправлялася з Красноармійська у складі 1 вагону під тепловозом, чого для початку 2000-х років було катастрофічно мало. По пт-нд вагон набивався як консерва оселедцями, і по проміжних зупинках неможливо було навіть двері в тамбурах відкрити. На моїх очах провідниця у спробах відкрити двері притиснула собі місце вище живота, за яке не слід незнайомцям хапатися. Проте по станції Мерцалове до потягу причіплялися ще 2 вагони, і благополучно прямували з основним складом до станції Дубове. Найсмішніше те, що нормального ремонту на дільниці Дубове - Мерцалове тоді так і не відбулося.
У 2007 році приміські поїзди Красноармійськ - Дубове було переведено в розряд господарських і виключено із публічного розкладу руху. Хоча пасажирів у тих поїздах ще возили. Що відбулося із автобусами Донецьк - Лозова? У 2008-2009 роках призначалася додаткова пара автобусних рейсів: якщо основний рейс Донецьк - Лозова відправлявся з Донецька о 3-й годині дня і прибував зворотно в Донецьк о 9-й - 10-й ранку, то додатковий відправлявся з Донецька вранці, прибував - увечері. Коротше, скасування поїздів позначилося одразу на автобусному сполученні.
Хоча, - повторюся, - господарський потяг продовжував виконувати роль приміського поїзду. Від Мерцалового до Дубового він йшов із середньою швидкістю, згідно із розкладом, менш ніж 20 км/год. Багато наремонтували колій - нічого не скажеш! У 2009 році його було скасовано, а точніше - замінено автомобільним розвезенням пасажирів автотранспортом Донецької залізниці. Той робочий автобус від Покровська до Новодонецького ходить досі, а останнім часом він навіть сторонніх пасажирів почав брати. А що сталося з рейсовими автобусами? Ще в 2008 році з'явився автобус Красноармійськ - Краматорськ - Харків, який до повномасштабного вторгнення ерефії ходив як за годинником.
Наприкінці 2012 року скасували автобус Донецьк - Лозова, натомість на початку 2013 року впровадили курсування автобусів Харків - Красноармійськ - Барвінкове. Вранці з Красноармійська автобус йшов на Харків через Барвінкове, під вечір - до Барвінкового. Непогана заміна була, однак навесні 2019 року ці автобуси скасували. Слід зазначити, що по Барвінковому залишилися лише автобуси Барвінкове - Ізюм - Харків, усі інші напрямки (приміські та міжміські) залишилися без автобусів із дорогущими таксі. То ж, ми - не особливі, просто так вийшло. Мабуть, у Барвінковому приватний автопарк загнувся, - хто його знає...
Ой, - забув сповістити шановну публіку, що в 2017-2022 роках у русі був приміський електропоїзд сполученням Покровськ - Лозова - Слов'янськ через Павлоград. Фактично це було засилання електропоїздів Лиманського моторвагонного депо (нехай пробачають мене залізничники) під електропоїзди Авдіївка - Чаплине. Між Покровськом і Лозовою в салоні електрички знаходилося до 30 пасажирів. Але Добропілля, Новодонецьке й Олександрівка були фактично вилучені з процесу перевезень цим електропоїздом. Перший автобус із Олександрівки і Новодона приїздив у Покровськ пізніше, ніж відправлення електрички на Лозову, а останній автобус на Новодон виїздив з Покровська раніше, ніж туди приїздила елька з Лозової. В 2019-2022 роках між Олександрівкою і Лозовою - Барвінковим не було нічого автобусного. Точніше, було, але з пересадкою по Добровіллю (село в Харківській області) далеко від автодороги і залізниці Олександрівка - Дубове. З Олександрівки на Лозову можна було потрапити з пересадкою 1 раз на добу, зворотно - 2 рази на добу.
І ось після перерви у 3,5 роки після останнього райсу автобусу на Барвінкове і в 10 років після останнього рейсу автобусу на Лозову, було відновлено курсування автобусів на північ від Олександрівки. З жовтня 2022 року курсує автобус Покровьск - Лозова - Храків. Тепер сміливо можна написати великими літерами на автобусі, який виділено для даних перевезень, напис "Муравський шлях". Адже від Мерефи до Новодонецького (а то й до Добропілля) його маршрут прямування майже співпадає із напрямом цієї старовинної комунікації.
Поява на Рудниково-Лозівському напрямі рейсових автобусів вкотре демонструє правильність тези: попит на перевезення пасажирів між Покровськом і Лозовою є, а все інше - проблема Донецької залізниці, "Укрзалізниці", а також психіатрів, які обслуговують керівництво державної транспортної компанії. Тобто, транспортного монополіста. А попит є навіть в умовах воєнного часу! І справа навіть не в дизельній тязі, - ніхто нікому не заважав пустити рейкові автобуси Харків - Куп'янськ - Радьковські Піски на повністю електрифікованому напярмі з десяток років тому, а також дизель-потяг Харків - Попасна на маршруті, який на 3/5 електрифіковано, безпосередньо перед війною. Вся проблема - в упередженості керівництва залізниці щодо напряму Покровськ - Лозова, яку раціонально не пояснити.
Нагадаємо, що Рудниково-Лозівський напрям, як найкоротший між Покровськом, Харковом, Києвом, придатний не лише до налагодження курсування тут приміських поїздів, яких так боїться керівництво нашої залізниці, але й до виникнення доволі цікавих пасажирських далеких і місцевих сполучень, в т.ч. з коефіцієнтом фірмовості. Наприклад, рейковий автобус Покровськ - Харків, який за умови ремонту 35 км колії від Легендарної (Новодонецького) до станції Дубове знаходитиметься в дорозі менше, ніж автобус Покровськ - Лозова - Харків. І ціну квитка на цей експрес можна поставити як в автобусі - все одно більш вигідно буде їздити в Харків і з Харкова рейковим автобусом, а не "шинокопитним".
Можливо було б запустити і регіональний дизель-поїзд підвищеного комфорту Покровьск - Полтава (зручні пересадки на Київ і на Харків), і нічний пасажирський поїзд Покровськ - Київ через Легендарну, Лозову. До речі, це ажніяк не заважатиме курсуванню приміських поїздів Покровьск - Добропілля - Дубове (або Лозова), - як у вигляді вагонів під тепловозною тягою, так і рейкових автобусів. Транзитний пасажир буде їздити переважно далекими і місцевими поїздами, місцевий - приміськими. Тільки колію відремонтуйте, яку самі ж занехаяли, - і справу буде зроблено!
Commentaires