Як відомо, першопричиною будівництва нових залізниць у колишньому Гришинському вугленосному районі був вуглевидобуток. Автор проекту Рудниково-Лозівської залізниці - І.Табурно - невисоко оцінював перспективи вуглевидобутку в районі сучасного міста Мирноград. Як показав час, Табурно помилявся. У першій половині 80-х - середині 90-х р.р. ХІХ ст. укладачі зазначеного товариства і саме товариство робило спроби налагодити промисловий вуглевидобуток на землях села Новоекономічне (територія північної частини сучасного міста Мирноград, Новоекономічної ОТГ Донецької області) і суміжних територіях. Копальня називалася "Гришинська". Спроби вийти на промисловий вуглевидобуток для товариства були безуспішними з різних причин (які носили як об'єктивний, так і суб'єктивний характер). Мабуть, "травматичний" досвід Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства в районі Гришиного і спонукав Табурно не очікувати від Новоекономічного великих обсягів навантаження на свою проектовану залізницю.
На фото - нові експонати віртуального музею Рудниково-Лозівської залізниці: талон і два купони з аркушу до акції Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства, різні купони до акцій та облігацій зазначеного товариства.
Commentaires