ВІДНОВЛЕННЯ ПАСАЖИРСЬКОГО СПОЛУЧЕННЯ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ВУЗЛІ СТАНЦІЇ ГРИШИНЕ У 20-Х – 30-Х РОКАХ ХХ СТ
- 5 мая 2020 г.
- 14 мин. чтения
Дореволюційний і революційний графіки руху потягів. За 1884-1917 роки обсяги пасажирського руху через станцію Гришине Катерининської залізниці збільшилися від однієї до шести пар потягів пасажирського сполучення на добу. Це був один із напрямів залізниць Донбасу із найбільш інтенсивним пасажирським сполученням, - після напряму Харків – Ростов.
Пасажирський потяг на станції Гришине, 1902 рік
У розкладі руху поїздів на зиму 1916-1917 років через станцію Гришине (сучасна станція Покровськ) головним ходом Катерининської залізниці було закладено 6 пар потягів пасажирського сполучення, а саме:
поштові № 3/4 Долинська – Харцизьк із вагонами I (1 од.), II (1 од.) i III (4 од.) класу, поштовим, багажним вагонами;
швидкі № 5Е/6Е Київ – Ростов із вагонами I (1 од.), II (1 од.) i III (1 од.) класу, безпересадочних вагону-міксту I/II класу (1 од.) і вагону III класу (1 од.) у сполученні Київ – Кисловодськ, багажного вагону;
пасажирські № 11/12 Долинська – Харцизьк із вагонами I (1 од.), II (1 од.) i III (3 од.) класу, багажного вагону;
пасажирські № 13/14 Катеринослав (Дніпро) – Харцизьк із вагонами I (1 од.) i III (4 од.) класу, безпересадочних вагонів II (1 од.) і III (1 од.) класу сполученням Катеринослав – Ростов, вагонів-мікстів I/II класу сполученням Катеринослав – Маріуполь (1 од.), Катеринослав – Луганськ (1 од.), багажного вагону;
пасажирські № 13-bis/14-bis Київ – Ростов із вагонами I (1 од.), II (1 од.) i III (5 од.) класу, багажним вагоном;
прискорені товарні (товаро-пасажирські) № 31/32 Долинська – Харцизьк – для перевезення вантажів із великою і пасажирською швидкістю, які мали у своєму складі пасажирські вагони IV класу.
Ілюстрація до книги "Історія вагонного парка", 1946 рік
Взимку 1916-1917 років було впроваджене і пасажирське залізничне сполучення Гришине – Добропілля у вигляді курсування двох пар потягів пасажирського сполучення із зупинкою по проміжній станції Мерцалове, а саме – товаро-пасажирських №№ 101/102 і 103/104 Гришине – Добропілля із вагонами II (1 од.), III (1 од.) класу і місцями за тарифом IV класу для масових перевезень робочих; з Гришиного – о 3:30 ночі та об 11:30 ранку, з Добропілля – о 7:25 ранку та о 5:55 дня.
Розклад потягів Гришине - Добропілля на зиму 1916-1917 років
У травні 1917 року було призначене курсування пасажирських (товаро-пасажирських) потягів № 21/22 Гришине – Роя – Рутченкове із вагонами II, III класу, а також місцями IV класу для масових перевезень робочих. Потяг відправлявся від станції Гришине о 03:10 ночі, від станції Рутченкове – о 8:55 ранку, в дорозі – 4 год. 15 хв. Потяг робив зупинки по проміжних станціях і роз’їздах Чунишине, Солоний, Селидівка, Цукуриха, Роя, Гострий, Красногорівка, Старомихайлівка. Незабаром маршрут прямування потягу було подовжено до станції Юзове (Донецьк). Окрім пасажирського потягу, у графік руху на даній гілці було закладено курсування 2 пари товарних потягів на добу.
Розклад потягу Гришине - Рутченкове у 1917 році
В листопаді 1917 року загострилася соціально-політична ситуація на Донбасі та в Україні, наслідком чого стала військова агресія більшовицької Російської республіки проти Української Народної Республіки. Наслідком збройного протистояння стало часткове руйнування залізниці та задіяння рухомого складу Катерининської, Північно-Донецької та Південних залізниць на ділянках залізниць у російських губерніях. Тобто, возити вантажі та пасажирів на Донбасі стало практично нічим. Службові розклади залізниць на теренах колишньої Російської імперії в 1918-1921 роках видавалися, хоча вантажний і пасажирський рух, закладений у службових розкладах, міг існувати далеко не в повному обсязі.
Вузол залізниць по станції Гришине на схемі 1917 року
Зі свідчень управляючого рудником акціонерного товариства Григор’ївка-Гришине Л.Рабиновича можна зробити висновок, що пасажирський рух на основному напрямі Катерининської залізниці за часи першого приходу більшовиків все ж таки існував (у другій половині зими, можливо – і на нерегулярній основі). Залізниця на Добропілля і (скоріш за все) на Рутченкове де-факто стала із виключно товарним рухом. У березні 1918 року, у зв’язку із наступом військ Української Народної Республіки, а також її союзників – Германської імперії та Австро-Угорщини, будь-який залізничний рух в районі станції Гришине, окрім воїнського, припинився.
Лист управляючого рудником акціонерного товариства "Григор'ївка-Гришине" у правління товариства, 1918 рік
Державний архів Донецької області, фонд Ф-184
Після відступу більшовиків з Донецького басейну, у перших числах травня 1918 року почалося відновлення пасажирського сполучення в районі станції Гришине. Спочатку потяги ходили від станції Ясинувата до станції Чаплине, від якої доводилося на Синельникове, звідки ходили потяги на Харків) їхати кіньми. Однак уже в другій декаді травня пасажирське сполучення було відкрито на всій протяжності головного ходу Запорізької (Катерининської) залізниці від Катеринослава до Ясинуватої. З 11 травня було відновлено курсування товаро-пасажирських потягів № 31/32 у сполученні Катеринослав – Ясинувата. В середині травня відновили пасажирський рух до станції Харцизьк, а в середині червня – до станції Ростов. Наприкінці літа від Катеринослава в напрямі Ясинуватої курсували щонайменше 4 пари потягів: кур’єрські № 1/2 (до 1917 року, включно, курсували від Києва до Катеринослава, влітку 1918 року маршрут їх прямування подовжили до Ростова), поштові № 3/4, пасажирські № 13/14 і товаро-пасажирські № 31/32.
Об'ява про відновлення курсування пасажирських потягів, 1918 рік
З 12 травня було відновлено курсування пасажирських (товаро-пасажирських) потягів № 31/32 Гришине – Юзове через Рою. Від станції Гришине потяг відправлявся о 16:05, від станції Юзове – о 03:05 ночі. Час у дорозі – близько 4 год. 45 хв.
З листопада 1918 року почалося нове соціально-політичне загострення, яке призвело до військового втручання у справи Української Держави ззовні (як з боку більшовиків) на тлі внутрішніх суперечок і боротьби за відновлення Української Народної Республіки, так і з боку білогвардійців. Регулярний залізничний рух на Донбасі знову припинив своє існування. Востаннє в часи Української Революції він тут з’являвся під час окупації Донецького басейну Добровольчою армією (літо – осінь 1919 року), але обсяги пасажирського руху були куди меншими, ніж у часи Української Держави.
Вузол залізниць по станції Гришине у 1918 році - копіював П.А.Чубаха з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади
«Ленінський» графік руху потягів. Досить тривалий час пасажирський рух залізницями радянських України і Росії не існував – він був скасований внаслідок загострення громадянської війни в Росії наркомом транспорту Ф.Дзержинським. Перші відомості про більш-менш упорядкований рух на Донбасі стосуються початку 1922 року. Саме тоді на Катерининській залізниці було призначене курсування потягів пасажирського сполучення на основних напрямках із періодичністю від разу на декілька тижнів (Довгинцеве – Волноваха, Катеринослав – Миколаїв, Катеринослав – Бердянськ) до декількох разів на тиждень (Катеринослав – Київ, Знам’янка – Кременчук). Подібні явища відбувалися на магістральних ділянках Південної та Донецьких залізниць.
Фрагмент розкладу руху потягів пасажирського сполучення на зиму 1921-1922 років. - Газета "Транспорт"
Станом на березень 1922 року, через станцію Гришине ходив змішаний (пасажирсько-товарний) потяг № 21/22 Катеринослав – Ростов: на Ростов – в ніч з понеділка на вівторок, на Катеринослав – по четвергах. Літній графік руху поїздів передбачав збільшення обсягів пасажирського руху через станцію Гришине: окрім змішаного потягу № 21/22, який продовжував курсувати раз на тиждень, почали ходити поштові потяги № 3/4 Київ – Ростов: на Ростов від станції Гришине потяги відправлялися рано вранці по понеділках, четвергах, на Київ – пізно увечері по середах, суботах. Станом на зиму 1922-1923 років, по станції Гришине робили зупинку 3 пари потягів пасажирського сполучення, але виїхати звідси можна було не кожен день. Курсували наступні потяги:
поштові № 3к/4к Київ – Ростов із жорсткими плацкартними вагонами (із Гришиного на Ростов – понеділок, четвер, на Київ – п’ятниця, субота);
змішані № 21/22 Катеринослав – Ростов із жорсткими плацкартними вагонами (на Ростов – по понеділках, на Київ – по п’ятницях);
змішані № 81/82 Чаплине – Ростов із «пристосованими товарними вагонами» (тобто, «теплушками», «столипінськими вагонами»; (на Ростов – середа, неділя, на Чаплине – вівторок, неділя).
Ілюстрація до книги "Історія вагонного парка", 1946 рік
Залізниці Гришине – Добропілля і Гришине – Рутченкове у 1922-1923 роках залишалися із виключно товарним рухом, причому Рутченківською гілкою цей рух був нерегулярний, що призвело до парадоксу початку 20-х років: вантажі з даного напряму, внаслідок нестабільності сполучення, «перейшли» на гужовий транспорт, який, начебто, був знищений залізничним. Порушення нормальної роботи залізниці Гришине – Добропілля виникли дещо пізніше, але вони також мали місце.
Фрагмент карти Донецької губернії за 1922 рік, позначена залізниця Рутченкове - Роя - Гришине
У 1923 році (орієнтовно – наприкінці) було відновлене пасажирське сполучення на Рутченківській гілці. Станом на лютий 1924 року, пасажирсько-товарний потяг № 31/32 Гришине – Юзове відправлявся від станції Гришине по вівторках, суботах о 14:20, від станції Юзове – по середах, неділях о 7:55. Потяги робили зупинку по станціях Чунишине, Селидівка, Цукуриха, Роя, Красногорівка, Рутченкове. Фактично то був товарний потяг із включенням до складу пасажирських (скоріш за все – пристосованих товарних) вагонів, - єдиний на тому напрямі. Катастрофічне зниження обсягів вуглевидобутку на копальнях Гришинського вугленосного району, виробництва промислової та сільськогосподарської продукції в перші роки радянської влади призвело до зменшення кількості пар потягів на напрямі Гришине – Рутченкове від 3 на день до 2 на тиждень, а також зменшення тривалості робочого дня на даній гілці до 8 годин. Фактично пасажирсько-товарний потяг прямував за диспетчерським розкладом, який коригувався в залежності від обсягів вантажних і маневрових операцій на проміжних станціях. Якщо потяг не встигав прибути на наступну на маршруті прямування станцію до закінчення робочого дня, то він залишався ночувати на проміжній станції, які практично не мали елементів інфраструктури для комфортного тривалого перебування тут пасажирів, - якщо не брати до уваги вокзали і платформи.
Розклад руху потягів пасажирського сполучення по станції Юзове,
в тому числі - пасажирсько-товарного потягу № 31/32 Юзове - Гришине - Юзове
на лютий 1924 року. - Газета "Диктатура труда"
У 1924 році внаслідок недостатньої якості сировини, були законсервовані родовища вугілля в районі станцій Чунишине, Селидівка, Курахівка, Коханівка, Роя, що різко зменшило вантажообіг напряму. По станції Селидівка продовжував функціонувати вугільний рудник Катерининської залізниці, - тобто, дане вугілля, призначене для власних потреб залізниці, по звітах йшло як некомерційний вантаж. Таким самим вантажем ввіжалося і баластне каміння з кар’єру 35 версти (стрілка на перегоні Цукуриха – Роя). Основні вантажі, на які призначався даний потяг, концентрувалися по станціях Роя, Красногорівка, - сюди фактично і засилався вантажний рухомий склад, включаючи паровоз, від станції Гришине. Низький вантажообіг напряму, за виключенням періоду збору врожаю, високі витрати на підтримання його у робочому стані зумовили у першій половині 20-х років дискусію серед залізничників про доцільність подальшого утримання його як лінії загального користування. Пропонувалося навіть закрити більшу частину Рутченківської гілки: перевести до розряду під’їзних колій, демонтувати окремі перегони. Але таке впровадження, у випадку його реалізації, тягло за собою необхідність іншої «інновації». Зайвим тоді виявлялося депо по станції Гришине, яке обслуговувало не лише ділянку магістрального напряму залізниці від Ясинуватої до Чаплиного, але й периферійні напрями: протяжний на Рутченкове, а також тупикові на Сазонове, Коханівку, Новоекономічне і Добропілля. Було висловлено думку про переведення штату і матеріальної частини депо станції Гришине до Ясинуватої…
Розчищення снігового замету висотою понад 3 сажні на залізниці Гришине - Рутченкове. -
Журнал "Вісник Катерининської залізниці" за 1924 рік. - Путівник "Вся Катеринославщина", 1926 рік
В зиму 1923-1924 років на магістральному напрямі Чаплине – Ясинувата було встановлене курсування потягів пасажирського сполучення із періодичністю, яка мала місце рік тому: 2 пари потягів сполученням Київ – Ростов (поштові № 3/4, по середах і неділях – на Київ, по неділях і середах – на Ростов; пасажирські № 7/8, по понеділках і суботах – на Київ, по вівторках і четвергах – на Ростов) і 1 пара потягів сполученням Знам’янка – Ростов (пасажирсько-товарні № 31/32, в ніч із середи на четвер і з суботи на неділю – на Знам’янку, по вівторках і суботах – на Ростов). Таким чином, потяги на Ростов курсували 4 рази на тиждень, з них 2 дні – двічи на день, на Катеринослав – 5 днів на тиждень, з них 1 день – двічи. Із новинок: було встановлене курсування вагону безпересадочного сполучення Катеринослав – Маріуполь, який включався до складу поштових потягів Ростовського призначення. На Маріуполь вагон прослідував станцію Гришине по неділях увечері. Швидкість потягів на магістральному напрямі досягала 45 верст на годину.
Фото 20-х років ХХ століття з фондів
музею історії вагонного депо станції Покровськ
Отже, новій владі за 4,5 роки хазяйнування вдалося налагодити та підвищити обсяги пасажирського сполучення на магістральному напрямі, відновити пасажирське нерегулярне сполучення Рутченківською гілкою. Про зручність такого сполучення для пасажирів та збереження його у середньостроковій перспективі залишалося тільки мріяти…
Розклад руху потягів пасажирського сполучення залізницею Чаплине - Ясинувата на зиму 1922-1923 років. - Вказівник пасажирських сполучень
Точка неповернення. Навесні 1924 року було впроваджено новий графік руху потягів, який передбачав збільшення обсягів пасажирського сполучення, в тому числі – в районі вузлу залізниць по станції Гришине. Даним графіком передбачалося курсування через станцію Гришине наступних поїздів пасажирського сполучення:
щоденного поштового потягу № 3р/4р сполученням Київ – Ростов у складі 1 чотириосного м’якого і 7 чотириосних жорстких вагонів, жорстких чотириосних вагонів безпересадочного сполучення Одеса – Ростов (двічі на тиждень, з Гришиного на Одесу – по середах, неділях), Катеринослав – Мінеральні Води (чотири рази на тиждень, на Мінеральні Води – по понеділках, середах, п’ятницях, неділях), Київ – Мінеральні Води (тричі на тиждень, на Мінеральні Води – вівторок, четвер, субота), Севастополь – Мінеральні Води (тричі на тиждень, на Севастополь – по середах, п’ятницях, неділях, на Мінеральні Води – по вівторках, п’ятницях, неділях), поштового і багажного вагонів, за потреби – групи товарних вагонів зі швидкопсувним вантажем;
пасажирсько-товарних потягів № 21/22 сполученням Знам’янка – Ростов (з Гришиного на Знам’янку – по вівторках, п’ятницях, неділях, на Ростов – по середах, п’ятницях, неділях) у складі 10 двохосних жорстких безплацкартних вагонів, багажного вагону, а також товарного причеплення з різними вантажами, в першу чергу – зі швидкопсувними;
пасажирсько-товарних потягів № 31/32 сполученням Гришине – Юзове через Рою (з Гришиного на Юзове – по середах, п’ятницях, неділях, з Юзового на Гришине – по понеділках, четвергах, суботах) у складі 5 двохосних жорстких безплацкартних або пристосованих товарних вагонів, багажного вагону із поштовим відділенням, а також товарного причеплення з різними вантажами.
Розклад руху пасажирсько-товарного потягу № 31/32 Гришине - Юзове - Гришине на літо 1924 року
Таким чином, на літо 1924 року по станції Гришине було призначене щоденне пасажирське сполучення Київ – Катеринослав – Ростов – Мінеральні Води, додатково тричі на тиждень – Знам’янка – Ростов, Севастополь – Мінеральні Води, Гришине – Юзове, двічі на тиждень – Одеса – Ростов. На магістральному ході було повністю замінено класними пасажирськими (жорсткими і м’якими) вагонами пристосовані товарні вагони, однак, яким би це не було дивним, досить тривалий час касири по окремих станціях Катерининської залізниці вибивали на пасажирсько-товарні потяги № 21/22 квитки з 50 % знижкою, - як на проїзд у пристосованих товарних вагонах. Ще одна особливість: поштовим потягам № 3/4 було встановлено зупинку на вимогу пасажирів (без багажу) по роз’їзді Гродівка.
Паровоз Щ-487 в депо станції Гришине, 20-ті роки ХХ століття
Що стосується напряму Гришине – Рутченкове, ситуація тут залишалася напруженою, однак перший крок для стабілізації становища було зроблено, - було закріплено за відповідним пасажирсько-товарним потягом жорсткий розклад та збільшено періодичність його курсування. Від станції Гришине потяг відправлявся о 7:30, від станції Юзове – о 13:50. Із загального часу в дорозі (близько 7 годин) більше половини – це простій поїзду на проміжних станціях. Найбільший час стоянки – по станції Цукуриха – від 2 год. до 2 год. 20 хв. – було зумовлено необхідністю маневрів по станції та по Курахівській гілці (фактично, а з 1925 року – і формально під’їзна колія станції Цукуриха) для подачі та прибирання вагонів по Курахівці. По станції Рутченкове потяг стояв 30-40 хв., по Чунишиному – до 20 хв., по Селидівці – 20 хв., по Рої – 15 хв., по Красногорівці – 10-15 хв. По недіючих роз’їздах Солоний, Гострий, Старомихайлівка зупинка (ані графікова, ані на вимогу пасажирів) не передбачалася. На ділянці від Гришиного до Рутченкового було встановлено максимальну швидкість 30 верст на годину, від Рутченкового до Юзового – 45 верст на годину.
Склад потягу № 31/32 Гришине - Юзове - Гришине в 1924 році
Як довели подальші події, призначення пасажирсько-товарному поїзду Гришине – Юзове (в подальшому – Сталіне) жорсткого розкладу було в цілому позитивним кроком, хоча знівелювати негативні тенденції на напрямі вдалося не одразу. Станом на 1925 рік, час відправлення потягу на Сталіне від станції Гришине встановили о 8:10 ранку по понеділках, середах, суботах, на Гришине від станції Сталіне – о 06:55 ранку по вівторках, четвергах, неділях. Було встановлено зупинку на вимогу пасажирів по недіючому роз’їзді Солоний. В зиму 1928-1929 років курсування даного потягу було встановлено в 4 дні на тиждень: з Гришиного на Сталіне – о 7:50 ранку по понеділках, середах, п’ятницях і суботах, зі Сталіного на Гришине – о 9:30 ранку по вівторках, четвергах, суботах і неділях. Обидва потяги «зустрічалися» по суботах на станції Роя.
Розклад руху пасажирсько-товарного потягу № 21/22 Гришине - Сталіне - Гришине на 1925 рік.
- Вказівник пасажирських сполучень
На літо 1930 року пасажирсько-товарний потяг відправлявся від станції Гришине на Сталіне о 9:45 по понеділках, середах, п’ятницях, суботах, від станції Сталіне на Гришине – о 8:45 по вівторках, четвергах, суботах, неділях. У складі потягу були 8 жорстких двохосних неплацкартних вагонів, поштовий і багажний вагони, а також товарне причеплення із навантажених і/або порожніх вагонів. Потяги по суботах вже зустрічалися по станції Цукуриха, по якій графіком було передбачено зупинку 15-45 хв. По станції Чунишине потяг мав стояти 5-10 хв., по Селидівці – 5-15 хв., по Рої – 30 хв., по Красногорівці – 15-30 хв., по Рутченковому – 20 хв. Було передбачено двохвилинні графікові зупинки потягу по закритих роз’їздах Солоний і Гострий в обох напрямах прямування потягу. Але найголовнішим, мабуть, було те, що передбачалася можливість більш тривалих маневрів локомотива даного потягу по Цукурисі. Якщо існувала потреба подачі/прибирання товарних вагонів по станції Курахівка, від потягу Гришине – Сталіне по станції Цукуриха відчіплялися паровоз і один пасажирський вагон, які прямували на Курахівку та у зворотному напрямі. В даному випадку потяг запізнювався відносно графіку, і станційні працівники мали докладати зусиль, щоби загальний час запізнення потягу по кінцевій станції був мінімальним.
Склад і особливості курсування пасажирсько-товарного потягу
№ 403/404 Гришине - Сталіне - Гришине у 1930 році
В зиму 1930-1931 років було призначене щоденне курсування пасажирсько-товарних потягів № 403/404 Гришине – Сталіне. В 1931 році для даного потягу було встановлене сполучення Гришине – Макіївка (нині – станція Макіївка-Вантажна) через Мушкетове. Не пізніше 1936 року було відновлено зупинку потягу Постишеве (Покровськ у 1934-1938 роках) – Макіївка по роз’їзді Старомихайлівка. Тобто, для відновлення дореволюційних обсягів пасажирського залізничного сполучення на напрямі Покровськ – Рутченкове радянській владі знадобилося 10-15 років.
Розклад руху поштового (!!!) потягу № 91/92 Постишеве - Сталіне - Постишеве у 1936 році. - Вказівник пасажирських сполучень
Щодо магістрального напряму, в 1928 році через станцію Гришине тут курсували вже 3 пари потягів пасажирського сполучення:
поштові щоденного сполучення № 3р/4р Київ – Ростов із м’якими і жорсткими вагонами (в тому числі – зі спальними місцями), а також вагонами безпересадочного сполучення Київ –Маріуполь (жорсткі місця) і Дніпропетровськ – Луганськ (жорсткі та жорсткі спальні місця);
пасажирські № 9/10 Київ – Ясинувата із м’якими і жорсткими (в тому числі – зі спальними місцями) вагонами, на Ясинувату – по понеділках, вівторках, четвергах, суботах, на Київ – по вівторках, четвергах, суботах, неділях;
пасажирсько-товарні щоденного сполучення № 21/22 Знам’янка – Ростов із жорсткими безплацкартними вагонами.
Вузол залізниць по станції Гришине. Схема у виданні 1928 року
Станом на літо 1930 року на магістральному напрямі Катерининської залізниці через станцію Гришине курсували наступні потяги пасажирського сполучення:
швидкі щоденні № 15/16 Київ – Мінеральні Води у складі 1 м’якого і 6 жорстких плацкартних вагонів, а також жорстких плацкартних вагонів безпересадочного сполучення Київ – Сочі, Одеса – Мінеральні Води, Шепетівка – Мінеральні Води, багажного вагону;
пасажирські щоденні № 53/54 Київ – Ростов у складі 1 м’якого, 1 жорсткого плацкартного і 5 жорстких неплацкартних вагонів, багажного вагону;
поштові щоденні № 79/80 Київ – Ростов у складі 1 м’якого, 1 жорсткого плацкартного і 5 жорстких неплацкартних вагонів, а також вагонів безпересадочного сполучення (жорсткий плацкартний і жорсткий неплацкартний) Дніпропетровськ – Луганськ, поштового і багажного вагонів.
Розклад руху потягів пасажирського сполучення на зиму 1932-1933 років. - Вказівник пасажирських сполучень
У 1932 році до вказаних вище потягів додали пасажирський потяг № 55/56 Київ – Іловайське через Авдіївку, Мушкетове із м’якими, жорсткими плацкартними і жорсткими неплацкартними вагонами. У 1936 році замість останнього потягу курсував пасажирський поїзд № 48/74 Одеса – Міллерове із жорсткими плацкартними і неплацкартними вагонами. Такими обсяги пасажирського сполучення на даному напрямі залишалися до 1941 року.
Зустріч на вокзалі станції Постишеве першого паровозу серії ФД. 1935 рік. Фото з фондів музею історії вагонного депо станції Покровськ
Що стосується пасажирського сполучення на Добропілля, яке було скасоване наприкінці 1917 року, останнє було відновлене лише у 1932 році. Станом на 1934 рік, у даному сполученні курсували пасажирсько-товарні потяги № 623/624 із жорсткими неплацкартними вагонами. Відправлення з Гришиного – о 7:00, з Добропілля – о 15:00, час у дорозі – майже 2 години, одна проміжна зупинка по станції Мерцалове. У 1936 році час у дорозі для пасажирсько-товарних потягів № 403/404 Постишеве – Добропілля було скорочено до 1,5 годин, а в 1937 році на даному напрямі вже курсували 2 пари пасажирсько-товарних потягів №№ 45/46 і 49/50; відправлення від станції Постишеве о 8:00 і 16:21, від станції Добропілля – о 10:03 і 18:24. Отже, обсяги пасажирського сполучення на Добропільській гілці було відновлено у повному обсязі «новою владою» більш ніж за 15 років, а якщо рахувати від кінця 1917 року – то рівно за 20 років.
Відновлений пасажирсько-товарний потяг № 623/624 Гришине - Добропілля у 1934 році
Що стосується магістрального напряму колишньої Катерининської (з 1935 року – Сталінської, нині – Придніпровської) залізниці, тут протягом 20 років існування «нової влади» було відновлене пасажирське сполучення в обсязі у 1,5 рази меншому, ніж до революції 1917-1921 років. Дореволюційні обсяги пасажирського залізничного сполучення на напрямі Ясинувата – Чаплине – Дніпропетровськ будуть досягнуті лише після Другої Світової війни, - у 50-х роках ХХ століття, на фоні загального росту кількості та розширення географії пасажирських залізничних сполучень у країні.
Ілюстрація до книги "Розвиток залізниць СРСР", 1939 рік
У 1936 році у графік руху поїздів було включено курсування пасажирських поїздів № 55/56 сполученням Дніпропетровськ – Постишеве (відправлення від станції Постишеве на Дніпропетровськ – о 3:04 ночі) із жорсткими плацкартними і неплацкартними вагонами. Поїзд курсував щойно відкритою ділянкою залізниці Постишеве – Павлоград –Новомосковськ, робив зупинки по роз’їзді № 6 (Гришине), роз’їзді № 5 (Сергіївка), станції Хатаєвич (Слов’янка) тощо. У 1937 році маршрут прямування даного поїзду було подовжено до станції Ясинувата, і в такому сполученні він проходив до 1941 року. Але, як казав відомий актор і телеведучий, це – зовсім інша історія…
Павло Б е л и ц ь к и й
ГО «НІКО «Спадщина»
Під час підготовки і написання статті було використано наступні джерела:
Державний архів Донецької області, фонд № 184 (Акціонерне товариство кам’яновугільних копалень «Григор’ївка-Гришине») - дякую працівникам архіву;
Супутник по Російським залізницях В.Ландцерта за 1884 рік - дякую колекціонеру Андрію Уланову (Москва);
Вказівники пасажирських сполучень за 1916-1940 роки - дякую колекціонерам Андрію Уланову і Володимиру Дукіну (Москва);
Службові розклади поїздів по Катерининській залізниці за 1916, 1924, 1930 роки - дякую колекціонеру Андрію Уланову;
Підшивку газети «Катеринославський вісник» за 1918 рік - дякую працівникам Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського;
Підшивку газети «Транспорт» за 1922 рік - див. сайт libraria.ua;
Підшивки газет «Ділова Катеринославщина», «Голос труда», «Диктатура труда» за 1924 рік- див. сайт libraria.u;
Підшивку журналу «Вісник Катерининської залізниці» за 1924-1925 роки - див. сайт libr.dp.ua;
«Карти залізниць водних та кам’яних шляхів Української Держави», 1918 рік, - дякую активістам "Асоціації збереження історії залізниць України";
Експозиція музею історії та розвитку Донецької залізниці - дякую працівникам;
Експозиція Покровського історичного музею- дякую працівникам;
Експозиція музею історії вагонного депо станції Покровськ- дякую працівникам;
і звісно ж, підручник з історії України під редакцією Васі Пупкіна - дякую Васі Пупкіну.
Комментарии