3 жовтня 2018 року в малій актовій залі ДВНЗ «Донецький національний технічний університет» (м. Покровськ, Донецька обл.) відбулася презентація книги «Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу». Результати дослідження презентували співавтори видання Ірина Склокіна та Ксенія Кузіна. Захід проводився при заповненій малій залі, - навіть не для всіх охочих знайшлися вільні місця.
Обкладинка книги «Праця, виснаження та успіх:
промислові мономіста Донбасу». Джерело
Монопрофільні міста і робітничі селища Донецького краю, дійсно, певною мірою дисонують із «цивільними» містами країни, яким вже сотні років. Але чи є таким уже й феноменальним феномен мономіст в Україні? Основний меседж, донесений на презентації книги слухачеві, - потенційному читачеві, – проблеми робітничих міст і містечок України нічим не відрізняються від таких за кордоном. Через такі самі проблеми, як у наших шахтарських селищах, сотні (якщо не тисячі) разів виникали, наприклад, німецькі шахтарські містечка. Що робити після закриття містоутворюючого підприємства – десятки (якщо не сотні) разів вирішували на різних рівнях влади в інших країнах. І треба сказати, що світова історія знає багато прикладів позитивного вирішення, здавалося би, завідомо нерозв’язних проблем мономіст.
Читати вступ до книги «Праця, виснаження та успіх: промислові мономіста Донбасу» на historians.in.ua.
Окрім цього, презентована книга містить багато інформації для роздумів, а також відповіді на запитання: яке місце займав Донецький край в індустрії Російської імперії, СРСР та світу; як змінювався степовий ландшафт із забудовою мономіст Донбасу; які частини міста, і чому, називали «Новий Світ», «Соцмісто», «Шанхай»; якими були відмінності в суспільно-побутовому плані не лише між робітниками та інженерно-технічними працівниками, але й між представниками різних робітничих професій; як і заради чого робітників промислових підприємств привчали до «високої культури» та «культурного відпочинку»; якою була ціна існування монопрофільних міст і «сталого розвитку» містоутворюючих підприємств та ще багато-багато іншого.
Автори книги мають немало наукових праць за даною тематикою. Але сама книга є виданням науково-популярним, розрахована на широке коло читачів, супроводжується багатим ілюстративним матеріалом, в основному – унікальними фотографіями. Впевнений, що кожен знайде в цьому виданні те, що не залишить його байдужим. І не виключено, що в майбутньому матеріал книги стане для читача темою наукових і краєзнавчих досліджень, оскільки рідний край та його історію треба любити такими, якими вони є.
Особисто автора блогу «Рудниково-Лозівська залізниця» цей захід зацікавив тим, що будівництво і подальше функціонування ділянок залізниці Рутченкове – Добропілля та Дубове – Мерцалове, історією яких Ваш покірний слуга цікавиться, пов’язане саме із будівництвом монопрофільних міст, містечок (Курахівка, Добропілля, Білозерське, Новодонецьке тощо), їх містоутворюючих підприємств. Процеси, які супроводжували будівництво тих населених пунктів, йшли паралельно із процесами будівництва відповідних ділянок залізниці в загальному напрямі Рутченкове – Лозова.
Бажаємо приємного прочитання книги і нових відкриттів у цій безкінечній справі вивчення рідного краю та його історії!