Шановні гості інтернет блогу! Дорогі співвітчизники!
Наближається момент істини - в 2019 році ми перетнемо психологічну межу - 10 років без пасажирського сполучення на ділянках залізниці Дубове - Добропілля - Покровськ, Цукуриха - Курахівка, а також 5 років без пасажирського сполучення на залізниці Покровськ - Рутченкове. Якщо ми зараз не зробимо нічого, щоб відновити пасажирський рух вказаними ділянками залізниці, вже через рік це буде зробити значно складніше. Хоча б тому, що психологічно ми звикнемо, що нас тримають за... Вибачте, звикнемо жити без комфортного виду транспорту і завжди будем сподіватися на дорогий, небезпечний транспорт (привіт автобусам), власники якого давно вже забули, що таке нормальне ставлення до пасажирів, нормальна конкуренція тощо.
У 2007-2009 роках було скасоване приміське пасажирське сполучення на напрямах Красноармійськ (Покровськ) – Добропілля, Красноармійськ – Дубове і Красноармійськ – Кураховка, а у 2014 році – Красноармійськ – Роя, що значно погіршало умови проживання в селах, які тяжіють до вищевказаних залізниць. Теоретично функцію перевізника в даних умовах покладено на рейсовий автобусний транспорт, але практично він цю роль не виконує в силу низки причин. По-перше, на деяких напрямах автобуси курсують не щодня, - наприклад, з с. Петрівка Красноармійського району (з.п. 60 км) до м. Селидово неможливо доїхати на вихідних в силу вимог, що висуває автоперевізник). Є також багато сіл, до автобуси не курсують взагалі: Жовте Покровського району (з.п. Солоний), Рубіжне (з.п. Облачний), Благодать (з.п. 49 км) Добропільського району, Степанівка (з.п. 41 км), Дмитро-Дар’ївка (з.п. 19 км), Новоолександрівка (з.п. 15 км), Єлизаветівка (з.п. Вітерець) Олександрівського району.
Ситуацію ускладнює повна відсутність автобусного сполучення у північно-західній частині Олександрівського району, а також скасування у 2014-2015 роках руху більшості автобусів на напрямі Донецьк – Новодонецьке – Олександрівка, що не могло не вплинути негативно на стан соціальних міграцій населення. Автобуси Покровськ – Барвінкове – Харків, які було введено в 2013 році, частково вирішують питання сполучення між Олександрівкою і Барвінково, але майже не сприяють налагодженню надійного руху зі зручним розкладом між Покровським, Добропільським і Олександрівським районами Донецької області. Багато людей були змушені кинути роботу через відсутність нормального сполучення між Олександрівським, Добропільським і Покровським районами.
По-друге, тарифи на проїзд у автобусному приміському і міжміському транспорті є занадто високими для теперішнього рівня життя переважної більшості населення субрегіону. Як наслідок, пенсіонери не можуть потрапити на ринок для здійснення купівлі і продажу сільгосппродукції, що значно скоротило обсяги домашніх господарств жителів сіл. Студенти Добропільського і Олександрівського районів не в змозі щодня нормально їздити на навчання до індустріального інституту і Донецького національного технічного університету (м. Покровськ), що сприяє перенаселеності гуртожитків вишу (особливо в період сесії) і спроби випускників шкіл Добропільського і Олександрівського районів вступати до інших вишів. Крім того, з урахуванням великої кількості внутрішньо переміщених осіб у Покровському і Добропільському районах, обсяги статків більшості яких знаходяться за межею бідності, автобусний транспорт є вкрай нераціональним в плані організації рейсового пасажирського руху, особливо напрямами, які тяжіють до залізниці Дубове – Курахівка.
То ж, де ми поставимо кому? Якщо після слова "неможна", до того ж - виключно в законний спосіб, - то Вам сюди.
Пару слів про те, що Вам запропоновано за вказаним гіперпосиланням. Пропонується підписати електронну петицію про відновлення пасажирського руху вказаними ділянками шляхом призначення приміського потягу сполученням Дубове - Добропілля - Покровськ - Курахівка - Роя. Надається приблизний графік, в якому Ваш покірний слуга принаймні намагався урахувати:
- соціальні та трудові міграції добропільчан і олекспндрівців до Покровська і в зворотньому напрямі (вранці - на роботу, ринок, навчання тощо, ближче до вечора - додому);
- можливість зручного зв'язку сел Покровського (а також Добропільського та Олександрівського) району із містами Гірник і Курахове (наприклад, на той самий ринок).
Чому саме приміський потяг? Тому що за нинішніх реалій це найбільш реальний (пардон за тавтологію) та зручний для реалізації варіант. Можливо, потім ми заговоримо про регіональні потяги Покровськ - Харків та (або) Покровськ - Полтава (це, взагалі, моя "блакитна" мрія, тільки нікому!) із вагонами II i III класу, але це - в далекій чи недалекій перспективі. Зараз головне - домогтися відновлення пасажирського руху залізницею, як такого. А для цього потрібно просити не більше (!!!) однієї пари потягів на добу, що й відображено у петиції.
Всім відомо, що живемо ми не в самий простий час для реалізації даного прожекту. Кожен день у нас, "як 22 червня". І в залізничників, на яких у разі відновлення руху поляже основний тягар з організації цього відновлення - також. Матчастина для даного відновлення давно вже "кульгає на обидві ноги". З 2007 року в Покровьску немає власних вагонів для організації регулярного пасажирського руху. Найближчі депо із пасажирськими вагонами - Дніпро, Харків, Маріуполь. Стан колії декуди - не найкращий в історії вказаних ділянок. Через кволий рух окремі зловмисники навіть рейки намагаються порізати в металобрухт, не кажучі вже про рейкові скріплення.
Але наведу Вам лише один приклад: громадськість Луганщини ще в 2014 році домоглася відновлення курсування приміського потягу Лантратівка - Городний (до 2014 року курсував до Родаково, де й залишилося депо із моторвагонними рухомим складом). Для організації руху навіть пасажирські вагони подали через територію Російської Федерації. Отже, якщо громада ХОЧЕ зробити щось для самих себе - вона це робить. Чи можемо ми зробити собі ж краще - відновити пасажирський рух залізницею Дубове - Покровськ - Роя? Думаю, що можемо.
Складність ситуації також полягає в тому, що кінцеві зупинки потягу знаходяться в різних областях, і звертатися лише до голови Доноблдержадміністрації, наприклад, навряд чи буде продуктивним. Втім, спробувати відновити сполучення треба, інакше потім будемо своїм дітям розповідати, як ми "таку залізницю про...али" (тут треба вставити Ваші найулюбленіші літери)...
У випадку реалізації даного прожекту, по ст. Дубове зручними будуть пересадки з вказаного потяга на потяги до Харкова, Полтави, Краматорська. По Покровську – в обох напрямах буде можливою пересадка на приміський електропоїзд до ст. Чаплине, і далі – до Дніпра.
Це дозволить зручно і з розумними витратами їздити: студентам на навчання, працездатним верствам населення – на роботу, усім – на ринок і до лікарні з Олександрівського і Добропільського районів до Покровська; жителям південної частини Покровського району – на роботу, на ринок в м. Гірник і в населені пункти Селидівської міськради. То ж, соціально-економічний стан в селах Покровського, Добропільського і Олександрівського районів Донецької області, особливо в тих, що не мають регулярного транспортного сполучення, має неодмінно істотно покращитись.
Приймається будь-яка конструктивна критика прожекту. Будемо намагатися зробити наше життя кращим. Графік руху, обсяги сполучення - все це питання дискусійні, а Ваш покірний слуга навіть не думав приписувати собі монополію в області істини. Моя пропозиція - не найкраще, що придумало людство, і я це визнаю. Вашому покірному слузі, як людині, властиві помилки. Але далі, якщо відновлення пасажирського руху залізницею Дубове - Покровськ - Роя здійсниться, в нас буде змога його удосконалити. Хто ж хоче лише покритикувати прожект без конструктивних пропозицій та підтримки... Що ж, я Вашу думку поважаю. Але зараз на ваги ставиться:
- або відновлення пасажирського руху залізницею Дубове - Покровськ - Роя,
- або довічні суперечки про те, хто розумніший, чия пропозиція краще тощо, - і не виключено, що нам за це "подарують" демонтаж верхньої технічної будови колії на окремих ділянках напряму...
То ж,
Із найкращими побажаннями як Вам, так і залізничному сполученню на вказаному напрямі,
П.Б.
