Станція ЦУКУРИХА, разом із колією «другої дистанції» Роя – Селидівка, стала до ладу у 1916 році. Назва роз’їзду походить від топоніму «Цукрова балка», яка розташована неподалеку. За переказами, тут проходив торгівельний шлях, яким возили цукор. Постійний товарний і пасажирський рух тут було відкрито у січні 1917 року. У травні 1917 року через станцію пішли пасажирські потяги: потяг № 22/21 Гришине – Рутченкове з вагонами II-IV класу прослідував Цукуриху під час рейсу на Рутченкове о 4:45, під час рейсу на Гришине – об 11:36. Головне призначення станції (до громадянської війни – роз’їзду) – примикання колії на Кураховські шахти. Саму колію протяжністю 14 верст від роз’їзду Цукуриха до тупикової станції Кохановка (в районі села Ільїнка) відкрили аж у листопаді 1918 року. На 8-й версті шахтної гілки була відкрита станція Кураховка. Планувалося одразу ж пристосувати шахтну гілку під рух пасажирських складів, але у зв’язку із усім відомими подіями, пасажирські (робочі) потяги тут пішли лише у другій половині 40-х років минулого століття, та й не до кінцевого пункту. Станом на 1917 рік, колійний розвиток роз’їзду Цукуриха включав у себе 10 станційних колій, з них 2 – тупикові. Серед споруд: пасажирська будівля і 2 пасажирські платформи, крита й відкрита товарні платформи, пакгауз і вагонні ваги. Штат станційних робітників складався із начальника і помічника начальника станції. В перспективі передбачалося укласти ще 5 тупикових станційних колій, які планували оснастити поворотним колом і будівлею для технічного обслуговування маневрових паровозів. Станом на 1926-1927 господарський рік, станція Цукуриха прийняла 2,1 тис т, а відправила 8,5 тис. т різних вантажів. Основне призначення станції Цукуриха у радянський період історії, окрім подачі вагонів і вивезенні вугілля з Кураховських шахт – обслуговування пасажирів. У 1925 році тут було відновлене пасажирське сполучення в обсязі 1 пари пасажирсько-товарних потягів Гришине – Сталіне 3 рази на добу. З 1930 року пасажирський рух був щоденним, і до Другої Світової війни пасажирських складів на напрямі було вже 2 на добу. З другої половини 40-х років до середини 90-х років минулого століття кількість пар пасажирських (приміських) потягів через Цукуриху в різних напрямах збільшилася до 10 на добу. Причому, з 80-х років з Цукурихи курсували «дачні» дизель-потяги в напрямі Донецька. Останній приміський (робочий) потяг на Кураховку прослідував Цукуриху у 2009 році; на основному ході Рутченкове – Красноармійськ пасажирський рух було скасовано у 2014 році. Щодо вантажів, при станції Цукуриха в 1956 році відкрили гідрошахту № 105, яку разом зі збагачувальною фабрикою в 1970 році приєднали до шахти № 42 «Курахівська», а в 1993 році – закрили…
Проследуем Цукуриху на дизель-поезде. 2011 год