Десять років пройшло, як Ваш покірний слуга запустив інтернет-проект «Добропільський дизель», а він все не втрачає своєї актуальності. Проект стосувався необхідності збереження, історії та сучасного стану пасажирського залізничного сполучення на напрямі Донецьк – Красноармійськ (Покровськ) – Добропілля – Лозова. Можна сміливо заявляти, що актуальність даного проекту зростає з кожним днем. Під час створення інтернет-проекту (2007-2008 роки) пасажирський рух на напрямі Курахівка – Красноармійськ – Добропілля – Дубове (– Лозова) лише згортали. Зараз такого взагалі немає, не дивлячись на низку кричущих фактів щодо соціальної значущості залізничного пасажирського руху в містах Селидове, Добропілля, а також на території Мар’їнського, Покровського, Добропільського й Олександрівського районів Донецької області.
Приміський потяг Красноармійськ - Добропілля на станції Родинська, серпень 2006 року
Пасажири міст Селидове, Добропілля, Мар’їського, Добропільського та Олександрівського (частково – Покровського) районів Донецької області, за відсутності залізничного пасажирського сполучення, обслуговуються рейсовими міськими, приміськими та міжміськими автобусами, для яких характерною є висока вартість проїзду, яка аж ніяк не корелює із низькою якістю доріг та низьким рівнем безпеки на них. Це – одна із причин падіння після 2014 року пасажиропотоку на основних напрямах рейсового автотранспорту. Друга причина (в порядку перечислення) – зниження реальних доходів та хронічна невиплата заробітної платні окремим верствам населення. Пасажиропотік в автобусах коливається в залежності від того, чи видали заробітну платню, наприклад, шахтарям. Якщо 10 років тому залізничне пасажирське сполучення в нас було добрим побажанням, то тепер, через падіння статків населення це – скоріш необхідність. Третя – бойові дії в регіоні, на яких докладно зупинятися не будемо.
Як і 10 років тому, Ваш покірний слуга пропонує звернути увагу на автобусні сполучення субрегіону, які не є соціальним видом транспорту і для яких розробляється маршрут із міркувань отримання найбільшої вигоди в найкоротший термін. Отже, візьмемо міжміські напрями. Це: Покровськ – Курахове – Волноваха, Олександрівка – Новодонецьке – Курахове – КПП Олександрівка (Донецький напрям), Покровськ – Барвінкове – Харків, Покровськ – Добропілля – Краматорськ, Покровськ – Костянтинівка – Краматорськ, Курахове – Покровськ – Дніпро тощо. Впевнений, що побудова рейсових залізничних пасажирських сполучень із максимальним можливим наближенням до автобусних сприятиме підвищенню прибутків залізниці від перевезень пасажирів (читати: зменшенню збитків від сектору пасажирських перевезень).
Є три напрями рейсових сполучень північно-західної частини Донецької області, де конфігурація залізниць майже повторює таку в автошляхів. По-перше, це напрям Олександрівка (станція Золоті Пруди) – Новодонецьке – Добропілля – Покровськ – Курахове (станція Роя). По-друге, це сполучення Покровськ – Добропілля – Новодонецьке – Олександрівка – Барвінкове, де залізниця на північ від Олександрівки йде на станцію Дубове, яка пов’язана магістраллю із Барвінковим. І по-третє, це напрям Добропілля – Покровськ – Дніпро. На даних напрямках залізничний пасажирський транспорт може частково дублювати автобусний, створювати йому конкуренцію, що неодмінно призведе до підвищення якості обслуговування пасажирів в автобусах і буде стримувати зростання цін на проїзд у них. Але тут ключовим є слово «може».
На напрямі Курахівка – Красноармійськ – Добропілля – Дубове приміське пасажирське сполучення скасоване в 2007-2009 роках, офіційними причинами такого кроку з боку Донецької залізниці були недостатній пасажиропотік та наслідки світової економічної кризи. Але критичне зношення малодіяльної ділянки колії Мерцалове – Дубове у 2009 році є незаперечним фактом, отже пасажирський залізничний рух тут могли згорнути саме через це зношення. Зниження пасажиропотоку в потягах Красноармійськ – Дубове на початку XXI сторіччя пов’язане із навмисними діями Донецької залізниці (призначення ремонтів у піковий час перевезень студентів, упровадження вкрай незручного для пасажирів розкладу руху тощо), направленими саме на зниження пасажиропотоку для подальшої відміни рейсів приміських потягів.
У 2009-2014 роках дебатувалося питання про доцільність демонтажу верхньої технічної будови колії на перегоні Золоті Пруди – Дубове. Хоча у 2010-2012 (колійні роботи на ділянці Слов’янськ – Лозова) і 2014 (засилання рухомого складу через відомі всім події) роках ця колія була справжньою «паличною-виручалочкою» для регіону. Місцеві та заїжджі «мисливці за металом» вносять свій «внесок» у функціонування даної ділянки – вона перша серед інших напрямів підконтрольної Україні Донецької залізниці за кількістю заявок на відновлення пошкоджених ділянок колії внаслідок «несанкціонованого втручання». Навіть вантажним та спеціальним потягам безпечно їздити ділянкою Мерцалове – Дубове стало вкрай складно. У 2016-2017 роках було здійснено ремонтні роботи на ділянці Мерцалове – Легендарна (смт Новодонецьке), прокладено оптоволокно від Покровська до Дубового. Ремонт ділянки Легендарна – Дубове стримує аварійний шляхопровід над залізницею в Олександрівці, ремонт якого ось-ось має розпочатися, але все переноситься, що не може не турбувати.
Залізниця в районі села Нововодяне, вид в напрямі станцій Мерцалове (зверху) і Дубове (знизу). Травень 2011 року
Щодо безпересадочного залізничного сполучення Дніпро – Добропілля, таке можливе лише за електрифікації ділянки Покровськ – Добропілля. Техніко-економічне обґрунтування електрифікації ділянки Красноармійськ – Добропілля – Мерцалове – Дубове було розроблено ще за радянських часів, але в перспективні плани електрифікації цей напрям не включено. Щоправда, в 2009 році розглядалися перспективи електрифікації ділянки Красноармійськ – Добропілля, - у зв’язку із тенденцією до збільшення вантажообігу Добропільської гілки. Нагадаємо: абсолютним показанням до електрифікації напряму є наявність тут мінімум 10 пар вантажних потягів на добу (а не в службовому розкладі, як деякі подейкують). В реальності, на ділянці Покровськ – Добропілля може призначатися набагато менша кількість пар потягів.
В тому ж 2009 році в службовий розклад було закладено 2 пари вантажних потягів Красноармійськ – Родинська, 6 пар вантажних потягів Красноармійськ – Мерцалове, 5 пар вантажних і 2 пари приміських потягів Красноармійськ – Добропілля, 1 пара вантажних і 1 пара приміських потягів Красноамрійськ – Легендарна – Золоті Пруди, 1 пара приміських потягів у сполученні Красноармійськ – Дубове. За наступні 5 років скасували всі приміські потяги, але додали в розклад 1 пару вантажних потягів у сполученні Красноармійськ – Легендарна. Навіть якщо уявити неможливе: ділянку Мерцалове – Легендарна демонтують (після ремонтів 2016-2017 років), а взамін відновлюють колію на відрізці від колишнього роз’їзду № 6 (село Копані Добропільського району) до шахти «Піонер», і 2 пари вантажних потягів на Легендарну переспрямовують через Добропілля. Тоді матимемо на відрізці Мерцалове – Добропілля всього 7 пар вантажних потягів у службовому розкладі, тобто – на папері. Недостатньо…
Отже, в першу чергу треба відновити пасажирське залізничне безпересадочне сполучення від Покровська до Добропілля – Дубового і Рої (Курахового) – Курахівки. При цьому, до залізничних пасажирських перевезень залучаються місцевості (міста Покровськ, Селидове, Курахове, Добропілля, можливо – Мирноград, а також Покровський, Добропільський, Олександрівський райони Донецької області, частково – Мар’їнський район Донецької області та Барвінківський район Харківськох області) із загальною чисельністю населення понад 200 тис. осіб, без урахування трафіку від Донецька, наявності внутрішніх переміщених осіб тощо. Напрям на Дніпро може зручно стикуватися із рейсами на вищеозначені пункти із пересадкою по Покровську. Однозначно, треба максимально підігнати залізничні сполучення під сполучення (не обов’язково під розклад) рейсових автобусів. І тут, як кажуть, можливі варіанти (було би бажання влади і залізниці щось відновлювати).
Варіант перший: вагони під приміське сполучення подаються від Дніпра у складі нічного швидкого потягу (в депо – у зворотному порядку), що прибуває на станцію Покровськ о 7 годині ранку (відправляється – о 22 годині). Позитив: можливість налагодження регулярного приміського залізничного сполучення в обсязі 1 пари потягів Покровськ – Добропілля – Дубове (Лозова) й 1 пари потягів Покровськ – Курахівка – Роя (за сприятливих умов – до Красногорівки) на добу. Негатив: із мінімальними обсягами сполучення, вказаними вище, графік руху буде зручним для обороту локомотивних (поїзних) бригад Покровська, але не для пасажирів указаних потягів. Останні на шляху прямування від Рої до Лозової ночуватимуть по Покровську. Збільшення кількості пар приміських потягів на добу у реаліях нашого сьогодення є малоймовірним (вірогідність іще менше, аніж у відновлення пасажирського залізничного руху на напрямі).
Варіант другий: вагони під приміське сполучення подаються від Харкова до Костянтинівки нічним потягом, і далі – засилаються до Дубового (Лозової). Негатив: надскладна схема засилання та зайвий пробіг вагонів під пасажирське сполучення; необхідність ночовки локомотивної бригади по Дубовому (Лозовій). Позитив: можливість налагодження курсування 1 пари приміських потягів на добу від Дубового (Лозової) до Рої (Красногорівки) без пересадок і впродовж доби (о 2 годині – з Дубового, о 14 годині – з Рої). Графік буде максимально підв’язаний під трудові та соціальні міграції мешканців Олександрівського й Добропільського районів (на ринки, навчання, роботу в Покровськ), а також місцевий рух у Селидовому й Покровському районі (наприклад, із сіл з-під Селидового до Гірника на ринок). Буде можливість відвідання мешканцями вказаних вище територій ринків міста Харків. Тобто, мова йде про можливість оперування в найнижчі терміни максимально можливим пасажиропотоком.
Варіант третій: запуск регіонального дизель-потягу із вагонами II і III класу в місцевому сполученні Полтава – Добропілля – Покровськ (і далі – на Рою). Негатив: необхідність облаштування додаткового моторвагонного рухомого складу під місцеве сполучення; проблеми із відпочинком поїзної бригади по Рої (в разі подовження маршруту потягу до цієї станції); обмежена кількість квитків у потяг і надмірно велика вартість проїзду на невеликі відстані; відсутність більшості пільг; додаткові складнощі оформлення квитків на проїзд від пунктів, що не мають квиткових кас. Позитив: безпересадочне сполучення Покровсько-Добропільського субрегіону із Полтавою, звідки наявний жвавий рух до Києва (з Лозової – до Харкова, із Дубового – до Слов’янська – Костянтинівки); більш прозорий контроль кількості пасажирів у потязі.
Програма-мінімум для налагодження пасажирського залізничного сполучення даним напрямом (окрім надання рухомого складу): ремонт колії на ділянці Дубове – Легендарна, а також аварійного мосту в Олександрівці; в разі упровадження місцевого сполучення – підключення до АСУ з продажу квитків станцій напрямів Покровськ – Роя і Покровськ – Добропілля – Дубове. Програма-максимум – максимальне узгодження розкладу руху призначених потягів із іншими потягами «Укрзалізниці», а також із рейсовими автобусами на Дружківку (станція Мерцалове), Краматорьск (станції Добропілля, Золоті Пруди), а також углиб Добропільського (станція Добропілля) й Олександрівського (станція Золоті Пруди) районів і на Вугледар – Волноваху (станція Роя).
Перегін Родинська - Мерцалове, осінь 2011 року
Приблизно це Ваш покірний слуга пропонував і 10 років тому, але із поправкою на мирне життя ідеєю-фікс тоді було розділення пасажиропотоків між видами транспорту: пасажирів напряму Добропілля – Донецьк, яких було багато, пропонувалося возити переважно рейсовим автотранспортом, а пасажирів напряму Покровськ – Харків, яких було менше, - переважно залізничиним пасажирським транспортом. Кардинально думка Вашого покірного слуги щодо ролі залізничного транспорту на напрямі Роя – Дубове за 10 років не змінилася, не дивлячись на те, що «прожект» десятирічної давнини визрів у Донецьку, де автор тоді постійно проживав (лише іноді заїздив до Красноармійська), а нинішній прожект – в умовах постійного проживання в Покровську.
Саме через вивчення причин, що призвели до будівництва, подальшого поступового занедбання залізниці Дубове – Добропілля – Мерцалове, автору цих рядків довелося займатися краєзнавством, залучити до розгляду іще одну ділянку колії – Рутченкове – Добропілля, розглядати ці дві залізничної ділянки вкупі. Так з’явився проект «Рудниково-Лозівська залізниця», віртуальне втілення якого Ви зараз бачите. Усі ці участі у конференціях, публікації в альманахах, тезах, збірках, - все це заради освітлення проблеми так званої «Рудниково-Лозівської залізниці». Навіть зйомки телепрограм історико-краєзнавчої направленості на станціях Чунишине, Селидівка, а також на фоні магістральних і промислових залізниць, - яким чином не розглядалися би вони окремими особистостями, - вкладаються в рамки проекту «Рудниково-Лозівська залізниця». Наша залізниця варта того, щоби бути кращою! Ми варті того, щоби бути кращими!
П.Б.