В 1963 році робочий (приміський) потяг Дубове – Мерцалове було офіційно встановлено у сполученні Дубове – Красноармійське (Покровськ). Потяг відправлявся від станції Дубове о 10:00 і 22:00, від Красноармійського – о 6:29 і 18:26, робив зупинки по роз’їздах № 1 (сучасна зупинка Вітерець), № 2 (Олександрівка, сучасна станція Золоті Пруди), № 3 (Степанівка, сучасна Легендарна), № 4 (Кутузове, сучасна зупинка Облачний), станціях Мерцалове, Родинська, роз’їзді 6 км (нині закрита зупинка в районі хутору Запорізький), а також деяких обладнаних зупинних платформах. Потягам у новому сполученні було присвоєно «приміські» номери №№ 513-514/515-516, 517-518/519-520.
Рухомий склад потягу: 2 пасажирських вагони під паровозом ЭХ, СУ. Вагони приміських потягів Дубове – Красноармійське включалися також до складу приміського потягу № 503/504 Красноармійське – Добропілля, хоча потяги Дубове – Красноармійське – Дубове на станцію Добропілля не заходили. Станом на початок 1963 року, технічна швидкість пасажирських і господарських потягів Красноармійське – Дубове – Красноармійське на ділянці від Мерцалового до Дубового складала 54 км/год., у зворотному напрямі – 41 км/год. На ділянці від Красноармійського до Мерцалового технічна швидкість пасажирських і господарських потягів складала близько 32 км/год., у зворотному напрямі – 34 км/год.
Нові приміські потяги швидко завоювали популярність серед місцевого населення. За 1964 календарний рік від роз’їзду Вітерець було продано 6526 квитків, від станції Золоті Пруди – 6707 квитків, від станції Легендарна – 15619 квитків, від роз’їзду Облачний – 1427 квитків, від станції Добропілля – 3899 квитків, від станції Мерцалове – 6355 квитків, від станції Родинська – 5449 квитків, від роз’їзду 6 км – 1155 квитків. Отже, за вказаний звітний період на станціях залізничного ходу Красноармійське – Добропілля – Дубове було реалізовано 47137 квитків, що в середньому складало 128,8 квитків на добу, - без урахування обсягів реалізації квитків по кінцевих станціях приміських потягів Дубове і Красноармійське.
Слід зазначити, що станом на початок 60-х років ХХ століття автодорога Красноармійське – Добропілля – Олександрівка була вже заасфальтована, і нею курсували рейсові автобуси. Популярність залізничного пасажирського транспорту на напрямі Красноармійське – Добропілля – Дубове тоді пояснювалася низькими цінами на приміські залізничні квитки, зручним розкладом руху і високою швидкістю прямування потягу (85 км потяг прослідував за 2,5 години, що майже дорівнювало швидкості руху автобуса) й вигідним географічним розташуванням залізничного ходу. Пасажири міста Красноармійського, Красноармійського й Олександрівського районів отримали новий зручний вихід у Харківському напрямі. То ж не дивно те, що вагони приміського потягу Дубове – Красноармійське іноді «брали штурмом».
Налагодженням регулярного пасажирського руху залізницею у 1962-1963 роках, завершенням будівництва залізничного мосту через річку Самара в Олександрівці, а також переведенням залізничних під’їзних колій на баланс Донецької залізниці у 1961-1964 роках завершилося будівництво залізничної гілки Дубове – Мерцалове. Що стосується сьогодення, позитивне рішення щодо відновлення курсування приміського пасажирського потягу сполученням Дубове - Покровськ залежить не лише від волі керівництва Донецької залізниці, але й від активності місцевого населення, якому вкрай потрібний даний вид сполучення.
Фрагмент вказівника пасажирських сполучень на 1963 рік із розкладом руху приміських потягів Дубове - Красноармійське. Дані А.Уланова